Важливим завданням фінансового планування є прогноз грошових потоків (cash flows). Він дає змогу визначити майбутні грошові надходження корпорації та її витрати. При цьому необхідно передбачити час надходження грошових коштів та їх витрачання. Такий прогноз забезпечить у майбутньому контроль над грошовими потоками. Фінансовий відділ складає бюджет грошових коштів корпорації (cash budget). Він розробляється на різні строки: на місяць, рік тощо. Як правило, складаються місячні бюджети, які дають можливість урахувати сезонні коливання в грошових надходженнях. Грошові потоки корпорації забезпечують її ліквідність, тобто здатність платити за придбану сировину, матеріали; гасити позики, сплачувати відсотки та дивіденди. Тому прогнозування грошових потоків є важливою частиною фінансового планування. У літературі підкреслюється, що прогнози грошових потоків є більш достовірними на найближче майбутнє, ніж на тривалу перспективу [23, 213].

Побудова "бюджету грошових коштів" починається з аналізу надходжень за реалізовану продукцію. Основна частина продажів здійснюється в кредит, тому надходження грошей на рахунок корпорації відкладається на певний строк. Цей строк визначається умовами угоди між корпорацією і покупцем її продукції.

Під час складання бюджету грошових доходів і видатків фінансовий відділ корпорації враховує не тільки витрати на купівлю товарів і послуг. Значні кошти йдуть на фінансування капітальних вкладень, виплату дивідендів, податків і решти платежів. Щодо капітальних витрат західні економісти зазначають, що обчислення прогнозних сум бажано здійснювати на короткий період. Прогнозування капітальних витрат на триваліший період часу, як правило, менш достовірне. Дивіденди виплачуються корпораціями в заздалегідь визначені дати. Податки корпорації вираховуються виходячи з передбачуваного прибутку.

Окрім розпису видатків, складається розпис за витратами.

Цей документ використовується для прогнозування чистої суми грошових потоків, а також складання бюджету грошових доходів і видатків на кожний місяць. Чиста сума грошових потоків може бути позитивною (надлишки) і негативною (дефіцит).

Фінансовий відділ корпорації може планувати погашення дефіциту іншими способами. Зокрема, якщо умови для залучення короткострокового боргу для корпорації несприятливі, то вона може вдатися до відстрочки капітальних витрат або продати певну частину активів. Суть планування бюджету грошових доходів і видатків корпорації в тому й полягає, що воно допомагає запобігти можливим неплатежам покупця. Якщо на певні дати виникають надмірні суми залишків грошових потоків, то на основі прогнозів кошти вкладаються в купівлю ринкових цінних паперів. У разі дефіциту грошових потоків вони можуть бути реалізовані.

На практиці відбуваються відхилення від запланованих сум як доходів, так і видатків. Тому фінансовим відділам рекомендується розробити декілька альтернативних бюджетів. Один із них ґрунтуватиметься на можливому зниженні загальної економічної кон'юнктури, другий – навпаки, на збільшувальній тенденції розвитку. Варіанти прогнозів будуть ураховувати зниження або підвищення сум продажів, скорочення або продовження строку між пред'явленням рахунку та його оплатою. Прогнози мають також ураховувати можливість реалізації активів для компенсації зниження грошових потоків (наприклад, продаж на фінансових ринках придбаних раніше цінних паперів або інші схожі дії). Використання ЕОМ дає змогу добути з пам'яті машини потрібний варіант, що підходить до певної економічної і фінансової ситуації. Завдяки інформації, що міститься в серії прогнозних бюджетів, корпорація може швидко коригувати свою фінансову політику.

В економічній літературі пропонуються різні моделі складання бюджету грошових доходів і видатків корпорації.

Бюджети грошових доходів і видатків можуть передбачати необхідність залучення не тільки короткострокових кредитів, а й довгострокових. У такому випадку поточне планування буде прямо пов'язане зі стратегією розвитку. Г. Бірман і Дж. Хасс пропонують три варіанти прийняття рішень. Перший: якщо в компанії є можливість гасити борги в строк і вона має хорошу фінансову" репутацію, то короткострокову заборгованість можна автоматично поновлювати. Наприклад, корпорація може періодично випускати облігації й потім викуповувати їх. Комерційний банк може відкрити корпорації так звану кредитну лінію (credit line): кредитувати до певної максимальної суми на постійній основі.

Другий варіант рішень ґрунтується на залученні фондів фінансового ринку. Для цього корпорація може продати свої довгострокові папери або випустити нові акції. Цей варіант звичайно використовують великі корпорації; дрібні корпорації, як відомо, не мають доступу до фінансових ринків. Для них джерелом зовнішнього фінансування, тобто кредиторами, можуть бути постачальники, якщо ті замінять розрахунки за встановленими рахунками на розрахунки за короткостроковими цінними паперами, що мають триваліший строк погашення.

Третій варіант полягає в тому, щоб змінити деякі показники, які б поліпшили прибутковість, темпи зростання, темпи надходжень коштів у розрахунках тощо. Проте поліпшення одного показника може призвести до погіршення іншого. Наприклад, можна дати знижку покупцю, якщо він прискорить строки оплати за відвантажені товари і таким чином збільшить частку продажів з негайною оплатою. Тому при зміні показників застосовується аналітичний метод, який називається "аналіз чутливості" (sensitive analysis) кон'юнктури. Цей метод дає можливість показати, як зміна одного