Мінпраці України здійснює: комплексне управління охороною праці; державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, з також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр/їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; координує роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру; проводить експертизи проектної документації та видає дозволи на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництв тощо.

Для виконання цих завдань посадові особи Мінпраці України: безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідують підконтрольні підприємства, установи і організації для перевірки додержання законодавства про охорону праці; одержують від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань; надають керівникам та посадовим особам підприємств, установ і організацій обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень вимог щодо охорони праці та користування надрами; зупиняють, до усунення порушень вимог щодо охорони праці, експлуатацію підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць, механізмі в та ін., якщо ці порушення створюють загрозу для життя або здоров'я працюючих; накладають штрафи на підприємства, установи і організації у разі порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці щодо безпеки, гігієни праці, надр і ведення підривних робіт; контролюють додержання встановленого порядку допуску працівників до роботи; проводять у встановленому порядку технічне розслідування обставин і причин аварій, випадків виробничого травматизму; притягають до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні нормативно-правових актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт, та ін. [6, 310]

Державна інспекція праці Мінпраці України (далі – державна інспекція) здійснює контроль за додержанням законодавства про працю на промислових підприємствах, в установах і організаціях всіх форм власності з таких основних питань: про трудовий договір і ведення трудових книжок; про робочий час і час відпочинку; про оплату праці, гарантії її компенсації; про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів; про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників та ін. Для виконання покладених на державну інспекцію завдань їй надані права шляхом проведення планових перевірок підприємств та за дорученнями голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також за пропозицією правоохоронних органів, органів Державної податкової адміністрації, органів місцевого самоврядування, профспілкових та інших об'єднань громадян: контролювати додержання законодавства про працю на підприємствах, вимагати усунення виявлених порушень; вносити на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу, органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю, а у необхідних випадках доводити їх до відома органів прокуратури; складати у випадках, передбачених законодавством, протоколи про порушення вимог законодавства про працю, а також розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення відповідно до законодавства та ін. [6, 310-311]

Важливе місце серед контролюючих органів у промисловій сфері належить Антимонопольному комітету України – державному органу, який покликаний забезпечувати відповідно до його компетенції державний контроль за додержанням антимонопольного Законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень, сприяти розвиткові добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки. Виконуючи ці завдання, Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення контролюють додержання антимонополь­ного законодавства при створенні, реорганізації, ліквідації господарюючих суб'єктів, придбанні часток (акцій, паїв), активів господарських товариств та підприємств, при здійсненні господарської діяльності підприємцями та реалізації повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо підприємців; розглядають справи про порушення антимо­но­польного законодавства та Приймають рішення за результатами їх розгляду в межах своїх повноважень; звертаються до суду чи арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням антимонопольного законодавства; надсилають правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що містять ознаки злочину; дають рекомендації державним органам щодо здійснення заходів, спрямованих на розвиток підприємництва і конкуренції, тощо [6, 311].

Державний контроль за діяльністю промислових підприємств здійснюють також інші спеціальні контролюючі органи, а саме органи: державної статистики, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, державного контролю за цінами та ін. Нагляд за діяльністю промислових підприємств здійснює прокуратура України. Предметом нагляду з цього питання з її боку є відповідність актів, які видаються органами управління промисловістю, їх посадовими особами, вимогам Конституції, інших законодавчих актів України.

4.2. Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості

Адміністративна відповідальність за правопорушення в промисловості передбачена главою 8 КпАП "Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та в галузі використання електричної і теплової енергії".

Зокрема, згідно ст. 93 КпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці, – тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб – від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [2].

Відповідно до ст. 94 КпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці, – тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно