Розвиток венчурного бізнесу в США і країнах Західної Європи

США є безумовним лідером в сфері венчурного бізнесу. В даний час обсяг світового ринку наукомісткої продукції складає 2 трлн. 300 млн. дол. США. З цієї суми 39% припадає на продукцію США. США щорічно одержують від експорту наукомісткої продукції близько 700 млрд. дол. США, Німеччина - 530 млрд. дол. США, Японія - 400 млрд. дол. США.

У США існує понад 900 венчурних компаній, які щорічно вкладають в інноваційні проекти біля 35 млрд. доларів. Схожа картина має місце й в інших розвинутих країнах.

У 2000 році в США, на частку яких припадає понад 3/4 усього світового обсягу венчурного капіталу, в американські фірми венчурні фонди вклали понад 105 млрд. доларів.

Реально сучасна венчурна інфраструктура в США стала складатися після того, як американський уряд, стурбований засиллям у післявоєнній промисловості великих корпорацій, створив на початку 50-х років спеціальний держінститут SBA (Small Business Adminstration), а конгрес у 1958 році прийняв закон про інвестиції в малий бізнес, на підставі якого почали організовуватися так звані SBIC (Small Business Investment Companies), власний капітал яких забезпечувався не тільки приватними джерелами, але і державою на пільгових позикових умовах.

У 1973 році була створена Національна асоціація венчурного капіталу (National Venture Capital Association - NVCA) для формування в широких колах розуміння важливості венчурного бізнесу для життєстійкості економіки США і представлення в суспільстві інтересів венчурних капіталістів і компаній, що розвиваються. В даний час асоціація поєднує 330 організацій, які управляють венчурним капіталом понад 70 млрд. дол.

У США вагомим джерелом фінансування інноваційних фірм є федеральний уряд та уряди штатів. Починаючи з 1980-х років, у США зацікавленість у фінансування венчурного підприємництва проявляють великі банки. Вони надають різноманітні фінансові послуги ризиковим підприємствам, отримуючи при цьому річний прибуток на рівні 30%, що значно перевищує прибуток від інших операцій банку. Внаслідок цього великі банки захопили ключові позиції у фінансуванні нових напрямків НТП.

За даними Venture Economics у 1999 році венчурні фонди забезпечили інвесторам внутрішню норму прибутку у 150%, незважаючи на велику кількість невдач при створенні і розвитку нових компаній. Середні світові показники річного прибутку венчурних фондів складають 17-25%, що значно перевищує показники банківської прибутковості. Наприклад, перший венчурний фонд, утворений у США в 1961 році, інвестувавши всього 3 млн. дол., через нетривалий час повернув інвесторам близько 90 млн. дол.

Зарубіжні економісти відзначають, що піонером венчурної індустрії в Європі була Великобританія - найстаріший і найбільш потужний світовий фінансовий центр. У 1979 році загальний обсяг венчурних інвестицій у цій країні становив 20 млн. англійських фунтів, а через 8 років, у 1987 році, ця сума зросла до 6 млрд. фунтів. В країні створено Британську асоціацію венчурного капіталу та понад 100 фондів ризикового капіталу. За 1998 рік в країні були здійснені інвестиції більш ніж у 1300 компаній на загальну суму 4,9 млрд. ф.ст.

Наприкінці 90-х років минулого століття французький уряд створив декілька фондів венчурного капіталу в якості інструментів державної інноваційної політики, призначених для стимулювання розвитку нових технологій і зростання кількості нових інноваційних підприємств у тих секторах економіки, де відчувалася нестача приватних джерел фінансування.

Європейський інвестиційний банк приймає участь у цій ініціативі через Європейський інвестиційний фонд (EIF). EIF є філією Європейського інвестиційного банку у сфері венчурного капіталу і у своїй діяльності особливу увагу приділяє розвитку малих і середніх інноваційних підприємств з високими потенційними можливостями. EIF діє, фактично, як фонд фонду і здійснює інтервенції на ранніх стадіях процесу створення інноваційних підприємств, коли він діє як каталізатор, тобто, подає сигнали раннього оповіщення інвестиційній спільноті. До середини 2001 року інвестиції EIF склали 1,2 мільярдів євро, котрі були розподілені між 116 фондами венчурного капіталу.

Об'єм венчурних інвестицій у Європі з 1996 по 2000 рр. склали більш ніж 91 млрд. євро, з яких у високотехнологічний сектор - більш ніж 25 млрд. євро, що складає 27,5% від об'єму інвестицій і більше половини від всіх інвестованих підприємств. Щорічний об'єм інвестицій у країни ЄЕС зі сторони більш як 500 діючих тут венчурних фондів досягає 14,5 млрд. євро.

Венчурний капітал в Росії

Система венчурного фінансування в Росії стала результатом політико-адміністративних рішень, за якими стоїть прагнення привити економіці країні, що трансформується, паростки ринкового господарства.

Розвиток індустрії венчурного капіталу в Росії на сучасному етапі є одним з пріоритетних напрямків державної інноваційної політики і необхідною умовою активізації інноваційної діяльності. Російський Уряд розглядає венчурну індустрію, як серйозне і практично безальтернативне джерело позабюджетного фінансування, в першу чергу, - вітчизняних інновацій, і розпочинає розумні і обґрунтовані кроки на шляху зближення інтересів і співпраці з венчурними капіталістами.

Актуальність розвитку венчурної індустрії стала очевидною, тому що саме вона дозволяє з'єднати науку з іншою частиною економіки і підвищити конкурентоздатність вітчизняної промисловості. Саме цьому Мінпромнауки Росії розробило Концепцію розвитку венчурної індустрії Росії - державної системи стимулювання венчурних інвестицій. На початковому етапі реалізації Концепції ключовим механізмом залучення приватного капіталу у вітчизняну венчурну індустрію є створення