Холдинг "Аерокосмічне обладнання" вже має досвід здійснення успішних корпоративних венчурних інвестицій. Одним з самих відомих і, безумовно, вдалих інвестиційних проектів холдинга є компанія "Pay Cash", в яку Корпорація інвестувала біля 20 млн. дол. США і IPO (ринок первинної публічної пропозиції акцій) якої в NASDAQ готується в даний час.

Свій фонд є у ЮКОСа, скоро з'являться фонди у компанії "Базовий елемент" і у Лукойла. Група "Альфа" створила свій фонд "Російські технології". Але найбільший прибуток, виходячи зі світового досвіду, у венчурній сфері приносять як раз невеликі компанії, якими в свій час були теперішні комп'ютерні гіганти Intel, Apple і Mikrosoft.

Однією з проблем російських венчурних фондів є недостатня кількість інвесторів. В цілому об'єм доступного російським підприємцям венчурного капіталу нараховується приблизно в 40 - 60 млн. дол. США. Це на два порядки менше від коштів, які знаходяться в управлінні фондів прямих інвестицій і приблизно стільки, скільки зараз у США інвестується за 1,5 доби.

В даний час на території Росії декларують свою присутність понад 40 венчурних фондів, в основному, з іноземним капіталом з сумарними активами не менше 4,3 млрд. дол. США і діють більше 30 компаній, які управляють венчурним капіталом з загальною капіталізацією приблизно 2,5-3 млрд. дол. США. Фонди мають зобов'язання перед компаніями на 500 млн. дол. США, з яких приблизно 350 млн. інвестовано.

За минулі 10 років у Росії було інвестовано біля 1,5 млрд. євро більш ніж у 250 проектів. Прибутковість цих проектів склала в середньому 16% - один з найкращих показників серед економік, що розвиваються. Успіхи, які демонструють окремі венчурні фонди і компанії, дозволяють їм збирати нові, більш крупні фонди, які орієнтуються на російські підприємства.

Венчурний капітал у Росії вкладається не у високі технології, як на Заході, а у швидко окупні проекти. Так, 27% коштів венчурних фондів, які працюють в Росії, було направлено в харчову промисловість, 9% - в медицину і фармацевтику, 5% - в упаковку і 25% - у високотехнологічну сферу телекомунікацій.

На даний час одним з найбільших венчурних фондів Росії є Міжнародна фінансова корпорація - агентство ООН з розвитку приватного сектору в країнах, що розвиваються. У 2002 - 2003 рр. МФК інвестувала 19,5 млн. дол. США у три проекти.

У Росії поступово формується сектор інноваційного венчурного інвестування. Поточний момент характеризується активним створенням нових приватних венчурних фондів. За деякими прогнозами активний розвиток діяльності венчурних фондів можна чекати через три - чотири роки за умовою збереження політичної і соціальної стабільності. Приблизно через 2 - 3 роки фонди, які першими здійснили вкладення у російську економіку, перейдуть до здійснення виходів, більшість яких виявляться успішними.

За результатами досліджень консалтингової фірми A.T.Kearney Росія ввійшла в першу десятку самих привабливих для іноземних інвестицій країн, зайнявши 8-е місце. Рейтинг 60-ти країн очолюють Китай і США. При цьому потенціальні інвестори оцінили перспективи Росії краще, ніж всіх інших країн, у тому числі і Китаю.

Європейське співтовариство приділяє увагу підтримці становлення і розвитку венчурного бізнесу в країнах Центральної і Східної Європи. За участю Європейського банку реконструкції і розвитку (ЕБРР) і EVCA розгорнуті відповідні програми. У результаті вже зараз венчурний бізнес має міцні позиції і продовжує активний розвиток у Польщі, Чехії, Румунії, Угорщині.

Створення системи венчурного фінансування інноваційних процесів в Україні має бути спрямоване на вирішення наступних завдань реструктуризації економіки:

залучення значного обсягу приватного капіталу в науково-технічну сферу, перевищення якого над державними інвестиціями може досягати сотень раз;

формування ефективної системи залучення в господарський обіг інтелектуальної власності та інших результатів інтелектуальної діяльності;

здійснення модернізації вітчизняної промисловості зі створенням нових виробництв, що базуються на високих технологіях;

забезпечення умов для раціонального використання основних фондів багатьох підприємств, що втратили конкурентоздатність;

залучення цільових іноземних інвестицій у розвиток технологічної сфери;

організація нових спеціалізованих і високоприбуткових ринків цінних паперів малих високотехнологічних компаній;

зменшення безробіття і вирішення завдяки цьому гострих соціально-економічних проблем.

На стартовому етапі формування міської системи венчурного фінансування особливе значення має участь міської влади у створенні інфраструктури венчурного фінансування (венчурних фондів ранньої стадії комерціалізації, компаній з управління активами венчурних фондів, регіональних центрів інноваційного розвитку).

Виконання заходів Програми щодо активізації інноваційної діяльності, розвитку інноваційної інфраструктури, створення належних умов для розвитку міської інноваційно-інвестиційної системи, потребує здійснення таких кроків:

З метою активізації інноваційного процесу в Києві вбачається за доцільне запровадити в практику заходи законодавчого і організаційного характеру:

Привести у відповідність зі світовими стандартами систему оподаткування, перетворити її фіскальні функції в такі, що стимулюють інноваційний розвиток. Для затвердження на законодавчому рівні пропонується розробити норми, які б встановлювали: а) порядок оподаткування, згідно з яким розмір бази оподаткування прибутку підприємств та організацій повинен зменшуватися на суму коштів, яка була ними спрямована безпосередньо на науково-технічну та інноваційну діяльність; б) ввести державне страхування ризиків від інноваційної діяльності з наступним відшкодуванням інвесторам визначеної частки можливих фінансових втрат, викликаних неспроможністю інноваційних проектів при їх венчурному фінансуванні;

Розвивати інноваційну інфраструктуру, пристосовану до ринкових умов. Відповідно до