Провести всебічний технологічний аудит та інвентаризацію наявного науково-технічного потенціалу міських промислових підприємств і науково-дослідних інститутів НАН України в м.Києві.

Розгорнути систему підготовки кадрів з менеджменту інноваційної діяльності і мережу інформаційно-консалтингових центрів у сфері венчурного підприємництва. (Вкладання коштів в підготовку менеджерів в сфері інноваційної діяльності дає найбільшу економічну віддачу порівняно з усіма іншими формами інвестицій і відіграє вагому роль щодо формування сучасної інноваційної культури).

Починаючи з 2004 року забезпечити фінансування науки в розмірі 1,7% ВВП відповідно до Закону України.

Для подальшого розвитку інноваційної інфраструктури необхідно:

Вдосконалити Закон України "Про інноваційну діяльність" у частині здійснення експертизи інноваційних проектів та умов надання підприємству статусу інноваційного. Необхідно розблокувати ті статті Закону, що стосуються фінансово-економічного стимулювання інноваційного підприємництва.

Розробити спільно з зацікавленими сторонами заходи щодо створення тематичних і галузевих інноваційних венчурних фондів в місті Києві з використанням закордонного досвіду та інноваційного менеджменту.

Започаткувати проведення в Києві міжнародних венчурних ярмарок, які повинні бути зорієнтовані на залучення інвестицій для реалізації перспективних високотехнологічних проектів, розвитку об'єктів інноваційної інфраструктури та міжнародного ділового співробітництва.

В рамках проведення венчурних ярмарок доцільно організовувати міжнародні конференції з питань міжнародного ділового інноваційного співробітництва і вдосконалення механізмів захисту і комерціалізації інтелектуальної власності.

Проведення венчурних ярмарок в Києві зможе:

показати для України реальність інноваційного сектору економіки;

вирішити питання комерціалізації інтелектуальної власності;

створити умови для становлення міської та національної інноваційних систем.

Структурні зміни, що відбуваються в економіці міста без координації їх зі сторони владних структур демонструють тенденції протилежні до тих, які необхідні для побудови інноваційної економіки. Забезпечення переходу економіки міста на інноваційний шлях розвитку вимагає консолідації відповідних зусиль з боку провідних інноваційних структур на державному і регіональному рівнях і послідовності у проведенні соціально-орієнтованої інноваційної політики.

Україна вимушена і зобов'язана прийняти глобальний виклик, адекватно і професійно реагувати на тенденції світових ринків для забезпечення своїх національних інтересів, економічної безпеки і сталого розвитку. Особлива роль в цьому плані належить сприянню розвитку венчурного підприємництва та мережевої економіки в Україні з метою рівноправної і незалежної інтеграції в світовий інноваційний простір.

На початковому етапі залучення приватного капіталу у венчурну індустрію доцільним є створення міських венчурних фондів з прямою державною участю. Державні кошти будуть знижувати ризики приватним інвесторам, відігравати роль каталізатора й агітатора в залученні приватних коштів у венчурну індустрію країни. Така форма державного сприяння на початковій стадії становлення венчурної індустрії показала свою ефективність практично у всіх країнах.

Вирішення проблеми залучення стратегічних зарубіжних інвесторів у високотехнологічні галузі промисловості міста може здійснюватись за наступними умовами:

створення міської системи венчурного фінансування з розгалуженою мережею інфраструктурної підтримки технологічного бізнесу;

розробка єдиних критеріїв оцінки інвестиційної привабливості інноваційних програм і проектів за діючими схемами міжнародних фінансових інститутів;

створення законодавчих норм, ідентичних для вітчизняних та зарубіжних інвесторів і поліпшення загальних умов для інвестицій в економіку міста;

запровадження стартових схем залучення інвестицій, що передбачає рекомендаційний характер інвестування приватного капіталу щодо створення венчурних інститутів;

впровадження мережевих програм технологічного бізнесу - створення системи інноваційної венчурної індустрії, об'єднання бізнесу в кластери, консорціуми, асоціації та аналогічні їм мережеві структури з введенням обов'язкової сертифікації вхідних організацій та їх персоналу на основі Ліцензійних угод з Міжнародним центром сертифікації.

Інфраструктура мережевих організацій влаштовує стратегічних інвесторів тим, що забезпечує в якості повноцінної застави для покриття ризиків ресурсного забезпечення все, що Україна поки має в своєму розпорядженні. А це, перш за все, матеріальні і природні ресурси, нерухомість, інтелектуальна власність в основному у сфері високих (подвійних) технологій тощо. Конвертувати їх в інвестиції дозволяють механізми і технології, які застосовують у мережевій інфраструктурі, і які з'єднують постачальників і споживачів ресурсів в єдине ціле на основі оптимального взаємодоповнення та субпідряду, знижаючи тим самим їх ризики та витрати. Без застосування цих механізмів, технологій і стандартів проблематично створити достатнє ресурсне забезпечення не тільки інноваційної бази, але й економіки України в цілому.

Література

Доповідь начальника Головного управління промисловості, транспорту та зв'язку Київської міськдержадміністрації Кір'яна В.А. на міжнародному форумі "Інновації. Інвестиції. Інтеграція" - Регіональна інноваційно-інвестиційна політика в промисловості міста.

Стан розвитку організаційних форм венчурного підприємництва і його інфраструктури в країнах світу та в Україні. Зінченко О.П., Ільчук В.П., Радзієвська Л.Ф., Євтушенко В.М. - К.: НДІСЕП, 2004.-80с.