банками кореспондентських відносин непокритий (гарантований) акредитив може відкриватися у виконуючому банку шляхом надання йому права списувати всю суму акредитиву з відкритого у ньому рахунку банку-емітента.
Найпоширенішою формою є розрахунки покритими акредитивами
Відзивний акредитив може бути змінений чи анульований банком-емітентом без попереднього узгодження з постачальником (наприклад, відмова банку-емітента гарантувати платежі акредитиву).
Усі розпорядження про зміну умов відзивного акредитиву платник може давати постачальнику тільки через банк-емітент, який повідомляє банк постачальника (виконуючий банк), а той уже в свою чергу – постачальника. Але виконуючий банк повинен оплатити документи, що відповідають умовам акредитиву, виставлені постачальником і прийняті банком постачальника до отримання останнім повідомлення про зміну чи анулювання акредитиву.
Безвідзивний акредитив не може бути анульований чи змінений без згоди постачальника, на користь якого він відкритий.
Постачальник може достроково відмовитися від використання акредитиву, якщо це передбачено умовами акредитиву.
Ділимий акредитив передбачає виплату експортерові певних узгоджених у контракті сум після кожної часткової поставки.
Неділимий акредитив передбачає, що вся належна експортерові сума буде виплачена після завершення всіх поставок чи після останньої часткової поставки. Такий акредитив захищає інтереси покупця.
Для експортера найвигіднішим акредитивом є акредитив безвідзивний, підтверджений, ділимий.
Відновний (револьверний) акредитив передбачає, що протягом терміну використання акредитиву його сума відновлюється, як тільки імпортер відшкодує банкові, який відкрив акредитив, здійснені за ним платежі експортеру. Такий акредитив використовується звичайно, коли імпортер проводить регулярні закупівлі товарів у даного експортера чи коли реалізується періодична поставка певних партій товарів через узгоджені проміжки часу.
Акредитив за своєю природою є угодою, відокремленою від контракту купівлі-продажу, і банки не відповідають за порушення умов контракту кимось із контрагентів. Банк відкриває акредитив, тобто бере на себе певні зобов'язання, на основі інструкцій імпортера-наказодавця. Ці інструкції складаються згідно з умовами контракту купівлі-продажу. Тому у контракті повно та чітко повинні бути визначені всі умови майбутнього акредитиву, зокрема:
коли імпортер має дати своєму банкові інструкції щодо відкриття акредитиву (за стільки-то днів до початку відвантаження товару (звичайно 15-45 днів); через стільки-то днів з дати підписання контракту);
коли експортер повинен повідомити імпортера про готовність товару до відвантаження;
які банки виконуватимуть роль емітента, авізуючого, підтверджуючого та виконуючого;
які документи, що свідчать про здійснення відвантаження, мусить подати експортер у свій банк, щоб отримати гроші за товар;
який термін дії акредитиву, тобто протягом якого часу експортер може отримувати гроші проти подання документів (звичайно від 30 до 150 днів, але не більше одного року);
вид акредитиву;
спосіб використання акредитиву (шляхом негайного платежу за поданням документів, платежу з розстрочкою в визначені строки, негоціації банком тратт, відновлених бенефіціаром, строком за поданням (чи в інший строк) на наказодав-ця акредитиву, на банк-емітент чи інший банк, вказаний банком-емітентом; акцепту банком тратт, виставлених бенефіціаром на виконуючий банк, банк-емітент чи уповноважений ним банк або на наказодавця акредитиву (із зобов'я-занням банку-емітента забезпечити акцепт і платіж у термін, вказаний у траттах));
інші умови, залежно від виду акредитиву [19].
Інкасо. Застосування інкасової форми розрахунків регулюється "Уніфікованими правилами з інкасо", прийнятими у 1978 p. Міжнародною торговою палатою. Інкасо – це банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів належні клієнтові кошти від платника (імпортера) за відвантажені на адресу імпортера товари і зараховує ці кошти на рахунок клієнта-експортера у себе у банку.
Для експортера інкасо часто виявляється неприйнятним через те, що він спочатку повинен відвантажити товар, а тоді передавати документи у банк і чекати виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати.
Для зменшення ризику неплатежу при інкасовій формі розрахунків експортер повинен наполягати на наданні банківської гарантії платежу. Гарантія у такому разі видається на термін, що перевищує термін оплати за документами, і на суму, відповідну сумі поданих на інкасо документів.
Крім банківської гарантії, забезпечення платежу здійснюється шляхом використання телеграфного інкасо. При телеграфному інкасо банк експортера виплачує йому виручку за товар негайно або через певний строк після отримання документів на інкасо, повідомляючи телеграфом свій банк-кореспондент, з яким він повинен мати спеціальний договір про телеграфне інкасо [19].
Інкасо може бути документарним і чистим.
Документарне інкасо – це інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами (рахунки, транспортні, страхові документи), а також інкасо тільки комерційних документів.
Банк, що отримує інкасове доручення від свого клієнта-експортера, називається банком-ремітентом. Банк-ремітент посилає інкасовані документи в інкасуючий банк країни імпортера, який звичайно одночасно є репрезентуючим банком (тобто він повідомляє платника про наявні в банку неоплачені чи неакцептовані документи і видає документи платникові).
Репрезентуючий банк надає документи платнику-імпортеру, без яких він не зможе отримати товар у своє розпорядження, згідно з інструкціями, вказаними в інкасовому дорученні. Він повинен або оплатити їх (виписавши заяву на переказ чи платіжне доручення), або відмовитися акцептувати векселі чи чеки.
Акцептовані фінансові документи залишаються в інкасуючому банку до терміну платежу чи посилаються банкові-ремітенту (згодом, до моменту платежу за ними, банк-ремітент відсилає їх назад за кордон для оплати). Банки звичайно страхують відіслані документи від втрат по дорозі.
Якщо документи оплачені, то інкасуючий банк кредитує рахунок банку-ремітента, а той, у свою чергу, після отримання кредитового авізо чи електронного повідомлення про зарахування коштів на рахунок, кредитує рахунок експортера.
Чисте інкасо – це інкасо фінансових документів (векселі, чеки та інші документи, що використовуються для отримання платежів), які не супроводжуються комерційними документами.
При чистому інкасо банк-ремітент приймає від довірителя-експортера названі фінансові документи, а репрезентуючий банк у країні платника пред'являє платникові інкасовані фінансові документи до оплати.
Усі розрахункові операції