на сільгосппродукцію і промислові товари, енергомісткість сільгоспвиробництва, відсутність кредитування та належної підтримки на державному рівні. До неекономічних проблем сільського господарства можна віднести: соціальну кризу, демографічну кризу, психологічну кризу, організаційну кризу. Кризу аграрної науки та освіти та ін.
Адаптація системи сільського господарства до умов, що склалися, подолання кризових явищ, про які говорилося вище, є тривалим процесом. У вирішенні проблем сільського господарства слід налаштуватися на кропітку працю, яка займе десятиріччя. І головне на цьому шляху — не приймати поспішних, не досить продуманих, рішень, які ведуть до помилкових кроків. Вони здатні надовго заблокувати перспективи реструктуризації.
Українське сільське господарство дуже неоднорідне. На успішність реформ впливають грунтово-кліматичні й соціально-економічні умови регіонів, розміри сіл та їхня віддаленість від міст, історичні особливості сформованої психології населення, а також ряд інших чинників. Тому немає і бути «єдино вірного» шляху реформування, прийнятного для всієї території держави. У кожному конкретному випадку вирішення необхідно шукати, виходячи з усього комплексу умов.
Істотних успіхів у реформуванні сільського господарства не можна досягти шляхом лише «аграрної реформи», що здійснюється як обмежений комплекс заходів, спрямованих головним чином на зміну характеру власності на землю і засоби виробництва.
Потрібен тривалий еволюційний процес трансформації всього суспільства. Вивчення досвіду країн, що вже пройшли цей шлях подолання кризових явищ допоможе прискорити та полегшити реформування сільського господарства України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник.- К.: КНЕУ, 2002.- 624 с.
Андрійчук В. Г. Оцінка макро- і мікропараметрів економіки в контексті продовольчої безпеки України// Економіка АПК.—2001. —№5.—С.61—65.
Дем'яненко М. Я. Основи податкових відносин.—К.; ІАЕ УААН, 1998.—263 с.
Дем 'яненко С. І. Менеджмент виробничих витрат. — К.: КНЕУ, 1998, — 264 с.
Економіка підприємства. — К.: КНЕУ, 2001. — 528 с.
Касл Э-. Бекнер М., Нельсон А. Эффективное фермерское хозяйство: Пер. с англ.—М.: ВОАгропромиздат, 1992.—495с.
Коваленко Ю. С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому середо-вищі. — К.: ІАЕ УААН, 2000. — 200 с.
Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підпри-ємств. 2-е доповнене видання. — К.; ІАЕ УААН, 2000. — 633 с.
Проблеми формування ринкової економіки. Спеціальний випуск «Реструк-туризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспек-тиви». — К.: КНЕУ, 2000. — 420 с.
СаблукП. Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого і погляд в майбутнє. — К.: ІАЕ УААН, 2001. — Т. 1. 430 с.; — Т. 2. 481 с.; Т. 3. 485 с.
Сільськогосподарська кооперація: суть та проблеми розвитку в Україні. За ред.М.Й.МалІка.—К.:ІАЕУААН, 1999.—163с.
Федорое М. М, Економічні проблеми земельних відносин. — К.: ІАЕ УА-АН, 1998.—293 с.
Формування ринків матеріальних ресурсів АПК. За ред. чл.-кор. УААН ПІдлісецького Г. М. — К.: ІАЕ УААН, 2001. — 428 с.
Формування та функціонування ринку агропромислової продукції. — К.: ІАЕ УААН, 2000. — 556 с.
Хорунжий М. Й. Організація агропромислового комплексу. — К.: КНЕУ, 2001.—340с.
Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків України. За ред. акад. Шпичака О. М. — К.: ІАЕ УААН, 2001. — 585 с.
Юрчишин В. В. Аграрні перетворення в Україні: небезальтернативний по-гляд на проблему. — К.: ІАЕ УААН, 1999.—65с.