Реферат на тему:

Зміст підприємницької діяльності. Місце підприємництва в суспільстві

ПЛАН.

Сутність підприємництва та його характерні риси.

Суб”єкти та об”єкти підприємницької діяльності в ринковій економіці.

Роль підприємництва в сусплільстві. Державна політика підтримки підприємництва.

Свобода у здійсненні підприємницької діяльності.

Логіка підприємницької діяльності.

1. Сутність підприємництва та його характерні риси.

Серед багатьох чинників соціально-економічного прогресу важливу роль відіграють підприємництво та суб”єкти, що його здійснюють – підприємці. З”ясуванню сутності підприємництва, основних рис підприємця світова економічна наука приділяє увагу протягом майже трьої століть. Проте поняття „підприємництво” (як і всі інші економічні категорії) постійно поповнюється елементами нового змісту, що зумовлює необхідність його системного вивчення.

Основні функції підприємництва:

Новаторська функція – сприяння процесу продукування нових ідей (технічних, організаційних, управлінських), здійснення дослідно-конструкторських розробок, створення нових товарів і надання нових послуг тощо.

Організаційна функція – впровадження нових форм і методів організації виробництва, нових форм заробітної плати та її оптимальне поєднання з традиційними, раціональне поєднання форм одиничного поділу праці, основних елементів системи продуктивних сил та контроль за її виконанням.

Господарська функція – найефективніше використання трудових, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів.

Соціальна функція – виготовлення товарів і послуг, необхідних суспільству, відповідно до головної мети, вимог дїї основного економічного закону.

Особистісна функція – самореалізація власної мети підприємця, отримання задоволення від своєї роботи. Однак, відчути себе незалежним у підприємницькій діяльності можна лише за умов успішної роботи компанії, отримання відповідних прибутків.

ПІДПРИЄМНИЦТВО – це самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових товарів або старих новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту з метою отримання прибутку та самореалізації власної мети.

Поняття „підприємництво” не слід ототожнювати з поняттям „бізнес”, яке є більш ємким і передбачає будь-який вид діяльності (навіть афери), що приносить дохід або особисту користь. Виходячи з цього, підприємцю мають бути притаманні певні риси, пов”язані з його відповідними функціями. Він повинен:

вбачати в людині головне джерело підвищення ефективності роботи підприємства,

вміти об”єднати людей для досягнення спільної мети

бути професійно підготовленим для пошуку оптимальних варіантів розвитку підприємства, йти на розумний ризик

постійно орієнтуватись на потреби споживачів, підвищення якості продукції та послуг, сплачувати податки

діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх справи.

Основними принципами, за якими здійснюється підприємництво є:

вільний вибір діяльності на добровільних засадах

залучення до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян

самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до витрат виробництва

вільне наймання працівників

залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових природних та ін ресурсів, використання яких не заборонене чи не обмежене законодавством

вільний розподіл прибутку, який залишився після внесення платежів,встановлених законодавством

самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності

використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд

Підприємництвом не вважають виконання будь-якого завдання, якщо виконавець не мав хоча б одного особистісного чинника і права на свободу такої діяльності.

Особистісні чинники підприємництва –особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві тощо.

2.Суб”єкти та об”єкти підприємницької діяльності в ринковій економіці.

Суб”єктами підприємницької діяльності можуть бути:

юридичні особи всіх форм власності

фізичні особи – громадяни України, громадяни інших держав,які не обмежені законом у правоздатності і дієздатності

Юридична особа – це носій майнових прав і обов”язків. Вона займається підприємницькою діяльністю, існує незалежно від осіб,які входять до її складу, несе самостійну майнову відповідальність за зобов”язання, які бере на себе.

Господарський кодекс України сворює рівні правові умови для діяльності підприємств, незалежно від форми власності і визначає їхні права та відповідальність у здійсненні господарської діяльності; регулює відносини з іншими підприємствами і організаціями.

Підприємство – це основна організаційна ланка народного господарства, самостійний статутний об”єкт господарювання, який здійснює виробничу, науково-дослідну і колективну діяльність з метою одержання прибутку. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, а промислове підприємство – також і товарний знак.

Підприємство може бути створене за таких умов:

згідно з рішенням власників майна чи уповноваженими організаціями

внаслідок примусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства

в результаті виділення зі складу діючого підприємства чи організації одного або кількох структурних підрозділа, якщо на це є згода власника чи упровноваженого ним органу.

Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його дердавної реєстрації. Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства.

Джерела формування майна підприємства: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції продукції та інших видів діяльності підприємства; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від роздержавлення і приватизації; придбання майна іншого підприємства; благодійні внески.

Управління відприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власників майна і принципу самоврядування трудового колективу.

Вищим органом колективного підприємства є загальні збори власників майна, а трудовий колектив підприємства включає в себе всіх громадян, які своєю прцею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору.

На відміну від юридичних осіб, громадянин України – суб”єкт підприємницької діяльності – не має відокремленого майна і несе повну відповідальність за свою господарську діяльність усім своїм майном. Для фізичних осіб здійснення підприємницької діяльності має позитивні і негативні моменти.

Позитивні моменти: спрощена система оподаткування і звітності; немає обмеження щодо руху готівки; існує можливість охоплення різних категорій населення в процесі підприємницької діяльності.

Негативні моменти: скромний початковий капітал для організації справи; труднощі у самостійній орієнтації з питань оподаткування, бухгалтерської звітності, нормативно-правової бази.

Об”єкти підприємницької діяльності – це