Підприємці при здійсненні бізнесу мають справу з різними об”єктами: товарами народного споживання, матеріалами,сировиною, напівфабрикатами, обладанням, транспортними засобами, будівлями, приміщеннями. Підприємець самостійно визначає, які саме об”єкти йому потрібні для створення власної справи та забезпечення нормального функціонування підприємства.

3.Роль підприємництва в суспільстві.

В зв”язку з переходом до ринкової економіки все більшого значення набувають підприємницькі відносини.

У суспільстві підприємництво:

1. виступає діловою силою,що прискорює шлях до ринкових перетворень, подальше удосконалення законодавчо-нормативної бази

2. забезпечує господарську незалежність суб”єктів ринку, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції

3. стимулює ділову активність, сприяє оновленню технологічної бази і номенклатури продукції

4. створює нові робочі місця

5. проводить благодійну та спонсорську діяльність

Підприємство-необхідна умова досягнення комерційного успіху на ринку товарів і послуг

Основними тенденціями розвитку підприємництва в Україні є:

інтенсивне розширення підприємництва, що виявляється у територіальному охопленні сфери бізнесу, зростанні кількості юридичних осіб та індивідуальних підприємців.

Відбувається інтеграція комерції з виробничою діяльністю. В результаті таких процесів з”являються складні організаційні утворення у формі корпорацій, консернів,асоціацій.

Відбувається зрощення капіталу вітчизняних і зарубіжних підприємців шляхом створення спільних фірм

Інтенсивний розвиток комерційного посередництва при стриманому розвитку виробничого підприємництва

Розширення сфери послуг (юридичні, страхові, рекламні, мобільний зв”язок)

Співробітництво великого та малого бізнесу.

Економіка України представлена системою підприємств, які визначаються як великі, середні та малі.

Великий бізнес визначає економічну та технічну могутність країни та має потяг до інтеграції, поглинаючи або контролюючи більш дрібних партнерів.

Середній бізнес зацікавлений у захисті на внутрішньому ринку, шляхом проведення протекціоністської державної економічної політики.

Мале підприємництво формує мережу підприємств, що працюють в основному на масового споживача тоарів і послуг.

Для активізації розвитку підприємництва в Україні та підвищення його ролі в суспільстві слід забезпечити реалізацію організаційно-правових, фінансово-економічних та соціально-психологічних завдань.

Завдання правового характеру: створення нових нормативно- правових актів сприяння підприємницькій діяльності, приватному і малому бізнесу, забезпечення їхньої стабільності.

Організаційні: послідовне державне планування розвитку і підтримки підприємництва шляхом створення єдиної системи реєстрації та легалізації суб”єктів підприємництва, спрощення і здешевлення порядку відкриття фірми.

Економічні: покращення загального стану економіки, створення умов для зростання платоспроможного попиту населення.

Фінансові: удосконалення системи фінансування, кредитування, реформа оподаткування.

Ресурсні: можливість формування капіталу для початківців, розвиток ринку нерухомості та лізингу.

Соціальні: соціальне партнерство підприємництва з державними структурами та органами виконавчої влади.

4.Свобода у здійсненні підприємницької діяльності.

У внутрішньому та зовнішньму середовищі підприємці мають високий ступінь свободи у здійсненні бізнесу. Це відображається у визначенні прав, які їм надаються відповідно до чинного законодавства України. Суб”єкт підприємницької діяльності має такі права:

- без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійну господарську діяльність

- самостійно обирати вид підприємства

- розробляти стратегію і тактику діяльності, обирати постачальників та покупців своєї продукції

- визначати асортимент товарів, встановлювати чисельність та склад працюючих, систему оплати праці

- формувати відносини з різнопрофільними підприємствами та організаціями

- самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва

- відкривати банківський рахунок , брати кредит у банку

- розраховувати на економічну,правову, науково-технічну підтримку з боку держави

- продавати і передавати ін підприємствам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування чи позику належні йому будинки, устаткування, інвентар та ін матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу

- використовувати за угодою сторін майно юридичних або фізичних осіб на умовах лізингу

- здійснювати зовнішньоекономічний напрямок бізнесу

- самостійно встановлювати системи і розміри оплати праці

- розпоряджатися прибутком згідно з законодавством України

- користуватись послугами систем державного соціального та медичного забезпечення

- проводити ліквідацію і реорганізацію підприємництва за рішенням власника

- оскаржувати у суді (арбітражі) неправові дії громадян, юридичних осіб, органів державного управління.

Держава гарантує:

рівні права всім піідприємцям незалежно від організаційних форм підприємництва

рівні можливості для доступу до ресурсів, що централізовано розподіляються державою за умови виконання робіт для державних потреб

недоторканість майна, захист власності, прав та інтересів

неможливість відмови у державній реєстрації підприємців за мотивами недоцільності

рівні права доступу усіх підприємці на ринок, заборону монопольного становища та недобросовісної конкуренції.

Втручання в господарську діяльність підприємців з боку державних і громадських органів, політичних партій і рухів не допускається. У разі збиткової діяльності деяких підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих суб”єктів ринку необхідною, може надаватм дотацію та пільги.

5. Логіка підприємницької діяльності. Мотивація підприємництва.

Логіка підприємницької діяльності – це послідовність прийняття управлінських рішень, спрямованих на одержання прибутку.

Процес підприємницької логіки відбувається за такими етапами:

Зародження ідеї; обгрунтування та первісна оцінка ідеї; визначення реальності впровадження ідеї в практику; прведення розрахунків з метою виявлення можливого прибутку; експертна оцінка одегжаної інформації і результатів розрахунків; прийняття підприємницького рішення.

Підприємницька ідея – це виявлений підприємем згальний інтерес щодо створення нового товару, просування його на ринок, надання послуг. Особливістю є те,що ідея підприємця базується на інновації або включає раціоналізаторський момент.

Оснвними джерелами формування підприємницьких ідей є :

аналіз товарного ринку;

споживачі- на основі опитувань можна виявити незадоволені потреби покупців

постачальники і посередники, які працюють у сфері комерційної діяльності

фірми з проведення маркетингових дослілжень

спостереження за схожими товарами на виставках і ярмарках, в роздрібній та оптовій мережі

журнали, газети, рекламні повідомлення.

Для пошуку підприємницьких ідей можуть використовуватись такі методи

методи індивідуального творчого пошуку (аналогії, інверсії, ідеалізації)

методи колективного пошуку („мозкового” штурму, конференції ідей, метод колективного блокнота)

методи активізації пошуку ( контрольних запитань, морфологічного аналізу)

Мотивація підприємництва – це спонукання людини до проводження підприємницької діяльності.

Основними мотивами підприємницької діяльності є : матеріальна зацікавленість; прагнення до приватноі власності та влади; можливість отримати достойну посаду, підвищити свій статус; незадоволеніть роботою, яка була раніше ; потреба у спілкуванні з людьми , повазі, самовираженні.

У людських стосунках необхідно поєднувати у єдину систему три