Реферат на тему:

Фінансовий аналіз діяльності банку

Основними завданнями аналізу банківської діяльності є визначення джерел, якості та стійкості банківських доходів, а також достатності ліквідності й адекватності капіталу. При проведенні аналізу показники діяльності банку доцільно порівнювати з показниками інших банків на тому самому ринку, а також з показниками банку за різні часові періоди, тобто аналізувати динаміку показників.

Фінансові показники діяльності комерційного банку призначені для полегшення аналізу його діяльності учасниками фінансового ринку. При цьому різні учасники ринку аналізують різні групи показників. Так, при оцінюванні банку інвесторами насамперед аналізуються показники прибутковості, вартість капіталу, розмір і приріст активів, податкові пільги та державні гарантії. Кредитори банку аналізують переважно показники ліквідності, структури капіталу, прибутковості та ефективності.

Однією з проблем при аналізі діяльності банку є проблема визначення реальної вартості позик, які становлять значну частину активів банку, та визначення адекватності резервів на покриття можливих втрат за позиками. Невідповідність резервів якості кредитного портфеля призводить до помилок в оцінці власного капіталу банку та його достатності.

Основними показниками, що відображають ефективність діяльності банку, є показники ліквідності, прибутковості, ефективності, якості активів, достатності капіталу та фінансового левериджу.

1. Показники ліквідності. Ліквідність характеризує спроможність банку відповідати за своїми зобов'язаннями в терміни і без втрат, тобто відображає спроможність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань перед клієнтами банку. Вона визначається збалансованістю між термінами і сумами погашення активів та термінами і сумами виконання зобов'язань, а також термінами та сумами інших джерел і напрямів використання коштів. Ліквідність не є основною проблемою для стабільних банків у досить конкурентній банківській системі.

Для виміру ліквідності, як правило, використовують національні, а не міжнародні стандарти, оскільки ліквідність залежить насамперед від ситуації на національному фінансовому ринку, політики центрального банку в управлінні ліквідністю комерційних банків і фінансового становища конкретного банку.

Висока ліквідність може призводити до зниження загальної прибутковості банку, оскільки ліквідні активи, як правило, менш прибуткові. Висока ліквідність може свідчити і про обмежені можливості банку на ринку кредитів порівняно з ринком цінних паперів.

Коефіцієнти ліквідності — це показники, що характеризують ступінь спроможності банку перетворювати свої активи в наявні кошти (готівкові чи безготівкові) для задоволення вимог вкладників та кредиторів банку. Коефіцієнт миттєвої ліквідності розраховують як співвідношення суми коштів на кореспондентських рахунках та в касі до поточних рахунків за формулою

Кл1 = (Каса + Кошти на кореспондентських рахунках)100% : Поточні рахунки.

Коефіцієнт ліквідності Кл2 характеризує частку високоліквідних активів у робочих активах. Його визначають за формулою

Кл2 = Високоліквідні активи * 100% : Робочі активи.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності Кл1 та коефіцієнт Кя2 для вітчизняних банків мають бути не менш як 20%.

Кредити як низьколіквідні активи потрібно фінансувати за рахунок стабільних пасивів, якими є основні депозити. Більш високий рівень депозитів характеризує більш стабільну базу фондування. Показники Кл3, Кл4 також певною мірою характеризують ліквідність банку. Показник Кл3 відображає ступінь використання основних депозитів для надання позик

Кл3 = Позики : Депозити.

Обсяг позик, який беруть для розрахунку цього показника, зменшується на суму сформованого резерву під збитки за позиками. Значення показника Кл3, що перевищує 1, свідчить про те, що певна частина позик фінансується за рахунок фондів, залучених на грошовому ринку.

Коефіцієнт Кл4 визначає частку кредитів (тобто частку ризикових низьколіквідних активів) у загальному обсязі активів банку

Кл4 = Позики : Активи.

Як правило, кредитний портфель банку становить 50—75% загального обсягу активів. Ліквідні банки мають нижчий коефіцієнт Кл4, вищу частку короткострокових інвестицій на грошовому ринку і більшу частку інвестицій у цінні папери, оскільки останні можуть бути легко конвертовані в грошові кошти і використані для кредитування. При агресивній політиці банку, спрямованій на отримання значних прибутків, та стабільній ситуації в економіці Ял4може досягати 75%. При нестабільній ситуації в економіці або при небажанні банку приймати на себе значні ризики обсяг кредитного портфеля банку може зменшуватись до 50%. Часто великі банки, що прагнуть уникнути ризиків, розширюють свою діяльність на ринку цінних паперів та зменшують розмір кредитного портфеля, тим самим зменшуючи свою прибутковість.

2. Показники прибутковості. Показники прибутковості активів та прибутковості капіталу є двома найважливішими вимірниками спроможності банку генерувати власний капітал для забезпечення зростання та подолання економічних труднощів. Коефіцієнт прибутковості власного капіталу Кпк (Return over Equity, або ROE) та коефіцієнт прибутковості активів Кпа (Return over Assets, або ROA) розраховують за формулами

При розрахунку цих показників треба використовувати середні величини капіталу чи активів за період. Активи слід коригувати на суму резервів на покриття можливих втрат за позиками, тобто враховувати "нетто-активи".

Більшість банків мають показник ROA 0,5—1,5%, показник ROE — 10—20%. Чим вищий рівень фінансового левериджу за інших рівних умов, тим вища прибутковість власного капіталу. Для західних банків прибутковість власного капіталу на рівні 15% вважається дуже добрим показником. Більшість банків мають показники ROA та ROE на рівні 1% та 13—15% відповідно.

Якщо показник ROE набагато перевищує показник ROA, це свідчить про незначний розмір частки власного капіталу в загальному обсязі капіталу. Зменшення частки власного капіталу в структурі капіталу банку приводить не тільки до збільшення показника ROE, а й до збільшення прибутковості взагалі, оскільки борговий капітал переважно має меншу вартість, а процентні виплати за ним не входять до бази оподаткування.

3. Показники ефективності. Основними показниками ефективності діяльності банку є показники прибутковості, а також чистий спред та чиста маржа. Чистий спред відображає, наскільки ефективно банк виконує