біржа виникла в XVII ст. Статус установи, що забезпечує торгівлю цінними паперами, вона отримала в 1808 р. Остання з реформ діяльності біржі була проведена в 1996 р. у зв'язку з утворенням єдиного ринку цінних паперів у рамках Європейського Союзу. Основними учасниками біржової торгівлі виступають комерційні банки, спеціалізовані кредитні установи та брокерські фірми.
Більша частина цінних паперів, що котируються на Копенгагенській біржі, — це датські та іноземні облігації, які котируються тільки в одному режимі — офіційному. При цьому державні облігації Данії та інших країн Європейського Союзу допускаються до котирування автоматично. Для котирування акцій на біржі використовуються два режими офіційного і третій режим неофіційного котирування акцій малих та середніх емітентів.
Сьогодні на біржі існує лише електронна система торгівлі, яка функціонує з 9.00 до 15.30. Торги ведуться з допомогою маркет-мейкерів. При укладенні угод застосовуються дві підсистеми торгів: акцептна і порівняльно-залікова. Суть акцептної підсистеми полягає в тому, що учасник торгів отримує на дисплеї пропозиції щодо продажу чи купівлі цінних паперів і акцептує потрібну йому пропозицію. В порівняльно-заліковій підсистемі всі пропозиції ранжуються за обсягами, цінами, якщо в них все збігається, то ранжуються за часом надходження заявки. Якщо ціни купівлі та продажу збігаються або ціна продажу менша від ціни купівлі, комп'ютер автоматично фіксує угоду. Учасники торгів беруть участь у торгах не залишаючи своїх офісів, а в приміщенні біржі знаходяться тільки її керівні органи та співробітники, що підтримують функціонування програмних та технічних засобів.
Рекомендована література
1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-XII.
2. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.
3. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Закон України від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.
4. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Затверджено Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97.
5. Порядок видачі Дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Затверджено наказом ДКЦПФР від 1 квітня 1996 р. № 59.
6. Порядок видачі дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів як виключної діяльності. Затверджено наказом ДКЦПФР від 13 вересня 1996 р. № 203-а.
7. Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи. Затверджено наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996р. Л» 328.
8. Буковинський М.Г. Біржові трансформації ринку. — К., 1997.
9. Губський Б.В. Біржові технології ринку. — К., 1997.
10. Міріна КЈ. Розвиток бірж на Україні. — К., 1997.
11. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. — М., 1995.
12. Рубцов БД. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, структура, механизм функционирования. — М., 1996.
13. Фондовий ринок України: Навч. посіб. / Керівник авт. кол. В.В. Ос-польський. — К., 1994.
14. Річні звіти ДКЦПФР за 1999—2001 pp.