шляхом випуску облігацій місцевих позик. Серед основних причин такого становища — низький рівень довіри з боку інвесторів до місцевих органів влади, високий рівень процентних ставок на ринку, відсутність кваліфікованих спеціалістів з питань випуску та обігу облігацій місцевих позик. Протягом 2001р. в Україні не зареєстровано жодного випуску облігацій місцевих позик.
Протягом останніх років на фондовому ринку України зберігалась тенденція до збільшення загального обсягу торгів різними видами цінних паперів. За станом на 01.01.2002 р. загальний обсяг торгів на фондовому ринку України становив 68,481 млрд грн., що на 2,013 млрд грн. більше, ніж загальний обсяг торгів з 1998 по 2000 р.
У 2001 р. частка обсягу торгів на організованому ринку цінних паперів України у загальному обсязі торгів становила 13,5%. Це найвищий показник за всі роки функціонування вітчизняного фондового ринку. Протягом останніх років цей показник коливався від 7 до 10%. У 2001 р. на організаторах торгівлі було укладено угод з купівлі-продажу цінних паперів на суму 9,24 млрд грн., що перевищує загальні обсяги торгів на організованому ринку за усі попередні роки більше ніж у півтора раза (за 1996—2000 pp. обсяг торгів на організаторах торгівлі становив 6 млрд грн.).
У 2001 р. на фондовому ринку України найбільшу частку серед фінансових інструментів, за якими здійснювались операції з купівлі-продажу, мали векселі та ОВДП на відміну від попередніх років, коли значну частку в структурі торгів на вторинному ринку становила торгівля акціями.
Організований ринок представлений в Україні сімома фондовими біржами та двома торговельно-інформаційними системами. Серед фондових бірж України Українська фондова біржа (УФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Донецька, Придніпровська та Кримська фондові біржі. Фондові біржі функціонують на території України у вигляді акціонерних товариств. Вони зосереджують попит і пропозицію цінних паперів, сприяють формуванню їх ринкового курсу і здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, статутів і правил біржової торгівлі. Фондові біржі створюються торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах.
Статутний фонд біржі згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" має бути не меншим від 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а чисельність засновників — не менш як 20. Якщо чисельність членів фондової біржі зменшується до 10, її діяльність припиняється у разі неприйняття нових членів протягом 6 міс. Припиняється діяльність біржі і у випадку, коли число її членів стає менше ніж 10.
Головною торговельно-інформаційною системою України на сьогодні є Перша фондова торговельна система (ПФТС). Південноукраїнська торговельно-інформаційна система, зареєстрована в 1999 p., відіграє незначну роль в позабіржовій торгівлі.
Чисельність торговців цінними паперами на фондовому ринку України протягом останніх років зросла і на 01.01.2001 р. становила 859. Серед торговців цінними паперами близько 66% — суб'єкти підприємницької діяльності, для яких цей вид діяльності є виключним, 17 — комерційні банки, 17% — інвестиційні компанії. При цьому комерційні банки здійснюють найбільший обсяг угод з цінними паперами, хоча їх частка зменшилась з 1998 по 2000 р. з 80 до 61%. Частка торговців з виключним видом діяльності зросла з 14 до 30%, інвестиційних компаній — з 6 до 9%. Переважну більшість операцій торговців становили комерційні та комісійні операції з цінними паперами (відповідно 65 та 33%). Діяльність з розміщення цінних паперів, представницька діяльність та діяльність з управління цінними паперами в загальному обсязі операцій становлять майже 2%.
Законодавством України передбачено ліцензування діяльності фінансових посередників. Так, Міністерство фінансів дає дозволи на здійснення діяльності із випуску та обігу цінних паперів, комерційної та комісійної діяльності з ними. Фонд державного майна дає ліцензії на ведення різних видів діяльності з приватизаційними цінними паперами.
Особливістю розвитку та функціонування інститутів спільного інвестування в Україні є те, що вони переважно були створені для обслуговування процесів сертифікатної приватизації. Близько 42% громадян України взяли участь у приватизації державного майна саме через інститути спільного інвестування. Пік активної діяльності інвестиційних фондів та компаній припав на 1997—1998 pp. — період найбільш активної приватизації державних підприємств. Переважна більшість діючих інститутів спільного інвестування — це закриті інвестиційні фонди та закриті взаємні фонди інвестиційних компаній, які становлять до 90% від загальної кількості інститутів спільного інвестування. Більш як половина інститутів спільного інвестування зосереджені в Київській (45,6%) та Харківській (12,3%) областях. Зміни в кількості інвестиційних компаній та фондів за період з 1995 по 2000 р. подано на рис. 18.4.
Рис. 18.4. Кількість інвестиційних компаній та фондів у 1995— 2000 pp.
На 01.01.2002 р. інститути спільного інвестування були представлені 147 інвестиційними фондами та взаємними фондами інвестиційних компаній. Зниження загальної кількості інститутів спільного інвестування протягом останніх років викликано поступовим завершенням процесу масової приватизації та закінченням терміну дії більшості інститутів спільного інвестування. Тенденція до зменшення загальної кількості інвестиційних компаній та фондів зберігатиметься протягом наступних років внаслідок закінчення термінів дії більшості закритих фондів.
Інфраструктура фондового ринку України розвивається на основі впровадження сучасних розрахунково-клірингових систем та вдосконалення нормативно-правової бази. Кількість реєстраторів, яка досягла максимального рівня в 1998 р. (404), на початок 2002 р. зменшилась до 366. У цей час кількість зберігачів становила 86. Переважна більшість реєстраторів зосереджена у найбільших промислових регіонах України: в Києві та Київській області — близько 28,9%, Харківській — 9,8, Дніпропетровській — 7,3, Донецькій — 6,4%.
У 1999 р. було створено Національний депозитарій — центральну ланку Національної