За інших однакових умов зміна структури капіталу на користь боргу, тобто збільшення частки боргового та зменшення частки акціонерного капіталу, приведе до зростання прибутковості акціонерного капіталу ROE, а отже, до зменшення показника Р/Е. (Хоча, як правило, при цьому зростає також ринкова вартість акції.) Низьке значення показника Р/Е може свідчити як про високу прибутковість корпорації, так і про високий ризик структури капіталу (про значну частку боргу в капіталі корпорації).

Високе значення показника Р/Е може свідчити як про невисоку ефективність діяльності фірми, так і про її швидке зростання, коли ринкова ціна акцій різко підвищується, відображаючи не стільки поточну прибутковість фірми, скільки очікування ринку щодо перспектив її подальшого розвитку.

Метод оцінювання акцій на основі показника Р/Е такий. Якщо вираз (13.23) представити у вигляді тотожності

а потім оцінити значення показника Р/Е та очікувані в майбутньому прибутки корпорації, можна отримати оцінку дійсної вартості акції:

Дійсна вартість акції порівнюється з її поточною ринковою вартістю. Якщо оцінена дійсна вартість акції значно перевищує її ринкову вартість, це означає, що акції недооцінені ринком і доцільно інвестувати кошти в їх купівлю. Оскільки при такому методі ринок вважається тимчасово неефективним, інформація про дійсну вартість акцій стає доступна учасникам ринку і, як наслідок, ринкова вартість акції також зростає до рівня її дійсної вартості. Інвестор, який вкладає кошти в недооцінені акції, отримує прибуток при зростанні ринкової вартості придбаних акцій.

Недоліком цього методу є те, що ризики в діяльності компанії не знаходять конкретного числового відображення, а входять як складова до показника Р/Е. Цей показник може суттєво змінюватись залежно від макроекономічної ситуації та інших чинників, безпосередньо не пов'язаних з діяльністю компанії. Показник Р/Е змінюється з часом як для акцій окремих корпорацій, так і для всіх акцій на ринку в цілому. Так, у США в періоди економічного зростання показник Р/Е сягає 20, в періоди спаду зменшується до 10.

Оцінюючи вартість акцій за допомогою показника Р/Е, потрібно враховувати його залежність від багатьох чинників, зокрема:*

діяльності корпорації;*

структури капіталу корпорації;*

ризиків у діяльності підприємства та галузі;*

очікувань ринку щодо змін у діяльності корпорації;*

макроекономічної ситуації в економіці;*

випадкових коливань ринкової вартості акцій та прибутків корпорацій тощо.

3. Метод "ринкової оцінки активів" полягає в проведенні оцінювання активів корпорації з метою визначення дійсної вартості акції. Цей метод, як правило, використовують у разі злиття та придбання корпорацій. При цьому вартість акцій визначається на основі ринкової оцінки власного капіталу корпорації. Ринковою вартістю активів виступає сумарна ліквідаційна вартість окремих активів корпорації, що обчислюється через знаходження інших аналогічних активів, для яких визначена ринкова вартість.

У разі придбання корпорації учасники ринку аналізують ліквідаційну вартість активів. На основі ліквідаційної вартості активів визначають чисті активи корпорації та обчислюють дійсну (ліквідаційну) вартість акцій за формулою

Якщо поточна ринкова вартість акцій значно менша від їх обчисленої ліквідаційної вартості, доцільно інвестувати кошти в придбання таких акцій.

Приклад. Ринкова капіталізація корпорації А становить 70 млн гр. од., а розраховані на основі ліквідаційної вартості активів чисті активи корпорації становлять 100 млн гр. од. Якщо є інформація про очікуваний розподіл компанії між її власниками і продаж окремих часток корпорації на ринку, доцільно інвестувати кошти в акції однієї з часток. Продавши активи на ринку, що відповідають цій частці, інвестор отримує прибуток у розмірі різниці між ліквідаційною та ринковою вартістю акцій, що відповідають даній частці корпорації.

4. Метод МОК А. Ефективним методом оцінювання акцій, який враховує ризики, що супроводжують діяльність корпорацій, є метод, що базується на моделі оцінки капітальних активів (МОКА). Він дає змогу оцінити очікувану дохідність акцій на основі безризикових ринкових процентних ставок та ризику, що властивий конкретній акції.

Рекомендована література

1. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. — К.: Молодь, 1997.

2. Панова С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. — М.: Перспектива, 1996.

3. Финансовое управление компанией / Под ред. Е.В. Кузнецовой. — М.: Фонд "Правовая культура", 1996.

4. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1997.

5. Fabozzi J.. Modigliani E. Capital markets: institutions and instruments. — Prentice Hall Inc., 1996.

6. Livingston M. Money and capital markets. — Prentice Hall Inc., 1990.