Ризик ліквідності активу — це ризик того, що визначений актив не зможе бути швидко проданий за його ринкову або близьку до неї ціну. Для фінансового активу ступінь цього ризику знаходить відображення у величині процентної ставки, що характеризує дохідність активу. Як правило, ліквідні активи мають досить розвинений вторинний ринок, який характеризується стабільністю цін і гарантує швидке перетворення даних активів у готівку.

Ризик ліквідності щодо до суб'єкта ринку — корпорації — це ризик того, що остання не зможе вчасно отримати готівкові кошти, щоб розрахуватись за своїми зобов'язаннями. Це означає, що у суб'єкта господарювання завжди мають бути активи, які можуть бути перетворені на готівку за задовільною ціною в потрібній кількості й у необхідний момент часу. Потреби в ліквідності корпорації повністю визначаються структурою її пасивів.

Якщо, наприклад, корпорація має зобов'язання (короткостроковий кредит чи кредиторську заборгованість) розміром 100 тис. гр. од., яке має бути погашене протягом місяця, вона повинна мати і відповідну кількість ліквідних активів (не менш як 100 тис. гр. од.), які можуть бути реалізовані за ринковою ціною протягом місяця і використані для погашення заборгованості.

Поняття ліквідності можна об'єднати з поняттями плато- і кредитоспроможності:

Саме кредитоспроможність, яка потребує також відповідного рівня платоспроможності та ліквідності, великою мірою визначає фінансову стійкість корпорації, її можливості виступати на ринку позичальником.

Ліквідність такого фінансового інституту, як комерційний банк, є більш глибоким поняттям, ніж ліквідність нефінансового інституту, оскільки здатність банку задовольнити свої потреби в готівкових коштах для виконання зобов'язань може бути пов'язана як з пасивами, так і з активами.

Здатність банку вчасно виконати свої зобов'язання щодо пасивів означає, що банк може вчасно отримати потрібну кількість грошових коштів, щоб сплатити проценти за залученими коштами та повернути залучені кошти вкладникам. Ліквідність банку щодо активів означає, що банк завжди може отримати достатню кількість грошових коштів, щоб задовольнити потреби клієнтів в наданні позик. Оскільки діяльність комерційних банків — це неперервний процес залучення фінансових ресурсів та їх використання для надання позик, а отже, неперервні зміни в ліквідності, управління ризиком ліквідності потребує від банківського менеджменту застосування досить гнучких і складних стратегій управління цим ризиком.

Фінансовий ризик у тому визначенні, яке було наведено вище, включає і кредитний ризик, і ризик ліквідності. Проте поняття фінансового ризику в більш вузькому розумінні означає ризик структури капіталу, що пов'язується з поняттям фінансового левериджу і визначається відношенням боргового капіталу до власного.

Рекомендована література

1. Самуэлъсон Пол А., Нордхаус Вильям Д. Экономика. — М.: Бином: КноРус, 1999.

2. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. — К.: ВІК: Глобус, 1992.

3. Севрук В.Т. Банковские риски. — М.: Дело, 1995.

4. Синки Дж.Ф. Управление финансами в коммерческих банках. — М.: Catallaxy, 1994.

5. Miller Roger G. Risk management. — New York: FTBI Ltd, 1984.

6. Hertz David В., Thomas H. Risk Analysis and its Applications. — New York: John Wiley & Sons Ltd, 1983.