Предмет економічної теорії та методи пізнання економічної діяльності

План

1. Предмет економічної теорії та її функції в сучасних умовах.

2. Об’єктивні економічні закони, їх пізнання та використання.

3. Основні методи дослідження економічних процесів і явищ.

Вступ

Будь-яка наука, в тому числі і економічна теорія, починається з визначення предмету та використання методів дослідження (пізнання) цього предмету. Тому вивчення предмету економічної теорії та методів пізнання економічної діяльності є вкрай важливим для загального розуміння функцій та особливостей економічної теорії як науки. В даній контрольній роботі планую дослідити предмет економічної теорії, її сучасні функції, особливості пізнання економічних законів та їх використання, методи, які є інструментами дослідження в економічній теорії.

1. Предмет економічної теорії та її функції в сучасних умовах

Предмет економічної теорії тісно пов’язаний з поняттям “економіка” . Економіка від грецького ойкономія ( “ойкос” – дім або господарство, а “номос” – закон або вчення), тому економічна наука в початковому розумінні – це наука про домашнє господарство або про управління домашнім господарством. В такому розумінні предмет даної науки вперше визначав грецький філософ Ксенофонт.

Через певний строк грецький філософ Арістотель розмежував дану науку на власне економіку, під якою розумів виробництво благ для задоволення потреб людей і хремастику ( від грецького слова хрема – майно або володіння). В той час рабовласницьке господарство, а потім і феодальні господарства були переважно замкнуті. З появою та розвитком капіталізму формується національний ринок, тому виникає необхідність в більш широкому визначенні поняття “економіка”.

Те, на що спрямоване пізнання економічної науки, є її об'єк-том. Вона намагається пояснити, який устрій має матеріальний світ товарів та послуг. Проте відразу ж наголосимо, що йдеться не про технологію виготовлення певних благ, послуг. Цим займаються інші науки та спеціалісти відповідних сфер діяльності — інженери, тех-ніки, технологи.

Отже, економісти вивчають:*

чому ціни на товари піднімаються та падають; чому одних то-варів на ринку більше, ніж є на них потреба, а інших — недостатньо; чому певні галузі економіки розвиваються швидкими темпами, а окремі з них деградують; чому кризи в економіці змінюються її піднесен-ням; чому існують безробіття та інфляція, який між ними взаємозв'язок;*

динаміку змін у цінах, вартостях, обсягах виробництва. Вони намагаються встановити причини цих явищ, визначити чинники, що впливають на зростання або падіння цін, вартості, обсягів виробниц-тва. На відміну від пересічних громадян, які, наприклад, лише кон-статують, що заробітна плата у шахтарів більша, ніж у працівників харчової промисловості або у інженера нашої країни менша, ніж у інженера США, економісти визначають закони, які відображують ці економічні явища;*

як розміщуються та використовуються ресурси (корисні копа-лини, земля, праця людей та їхні знання, обладнання та устаткуван-ня), що обмежені на нашій планеті та в кожній країні зокрема. Якби не було такого обмеження, то, мабуть, не було б потреби і в еко-номічній науці. Адже в такому разі можна було б задовольнити необмежені потреби людей. Оскільки ж бажання людей зводяться до того, щоб якомога повніше і якісніше задовольнити всі свої по-треби, вони наштовхуються на межу виробництва, зумовлену в кожний конкретний історичний період межею наявних ресурсів.

Економічна наука якраз і займається вивченням економіч-ної поведінки людей в умовах обмежених ресурсів.

Відтворення економічного життя відбувається на суспільному та індивідуальному рівні (підприємство, фірма, домашнє господарство). Через це структурно економічна теорія включає в себе макроекономіку і мікроекономіку.

Економічна теорія, виступаючи базою для різних економічних дисциплін, водночас ураховує їхні здобутки. Тільки спираючись на досягнення інших наук, таких як соціологія, політологія, право, істо-рія тощо, економічна теорія може робити висновки і пропозиції, які будуть правильними і сприятимуть найбільш оптимальному спосо-бу організації економічного життя суспільства.

Економічній теорії властиві такі функції: теоретико-пізнавальна, практична, прогностична, методологічна.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, суттєві причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний економічний рух суспільства.

Теоретико-пізнавальна функція економічної теорії є методологіч-ним фундаментом для інших економічних дисциплін.

Практична функція полягає в тому, щоб всебічно обгрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б найповніше відпо-відала інтересам людини, колективів, суспільства; обгрунтування раціональних форм управління господарством, здійснення практич-них заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнен-ня ефективних результатів розвитку виробництва і зростання життє-вого рівня населення.

Прогностична функція економічної теорії має забезпечувати суспільству можливість в економічних діях здійснювати необхідні передбачення щодо розвитку економічних процесів.

Саме завдяки вивченню економічної теорії людина може знати, які дії можуть сприяти подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів насе-лення тощо.

Отже, прогностична функція економічної теорії — це по суті скла-дання наукових прогнозів розвитку виробництва, становлення в су-часних умовах ринкової економіки з урахуванням суттєвих економіч-них закономірностей, явищ, теоретичних висновків.

2. Об’єктивні економічні закони, їх пізнання та використання

Економічні закони відбивають постійні суттєві причинно-наслідкові зв'язки. В економічному законі перехід від процесу-причини до процесу-наслідку являє собою особливу форму руху, де один економічний процес породжує інший, а внутрішнім імпульсом є об'єктивна економічна суперечність.

У кожній такій суперечності є дві сторони (або протилежності). Однією з них є процес-причина, другою — економічний процес, який виступає як чинник, що протидіє процесу-причині. Він виникає як наслідок розвитку продуктивних сил, кількісних змін у процесі ви-робництва.

Форми вияву економічного закону впливають на економічні про-цеси, на розвиток економіки. Це неминуче породжує різні соціаль-но-економічні