підходу. Логічний метод тісно пов'язаний з історичним методом, оскільки звільняє оцінку історич-ного розвитку від випадковостей, зигзагів, що не є властивими цьому процесові. Як правило, логічний метод дослідження прийнят-ний для розгляду більш зрілих економічних відносин. При цьому логічний аналіз не обмежується суто абстрактним викладом. Отри-мані висновки зіставляють з фактами, конкретною економічною дійсністю.
Метод порівнянь використовують для визначення схожості та відмінності господарських явищ. Необхідність порівняння як загаль-нонаукового методу зумовлюється тим, що в економічному житті ніщо не може бути оцінено само по собі. Будь-яке явище пізнається у порівнянні. Для того щоб пізнати невідоме, оцінити його, потрібен критерій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане.
Способи порівнянь найрізноманітніші: порівняння ознак, влас-тивостей, статистичних величин, економічних категорій, дії еконо-мічних законів у різних умовах тощо.
Індукція і дедукція. Індукція — це рух думки від одиничного до всезагального, від знання нижчого ступеня спільності до знання вищого її ступеня. Дедукція — рух думки від всезагального до оди-ничного. З цих визначень бачимо, що теоретичним ґрунтом для ви-никнення й існування індукції та дедукції є діалектичний зв'язок оди-ничного, особливого і всезагального.
Гіпотеза — це науково обгрунтоване припущення про можливі зв'язки, відносини, причини явищ.
Економічні дослідження, як правило, здійснюються не наздогад, а цілеспрямовано, виходячи переважно з потреб практики. Якщо зміст явища, яке вивчається, невідомий, а фактів для його з'ясування немає або недостатньо, дослідник змушений обмежитися припущен-нями. Однак це ще не наукова гіпотеза, а лише певний студінь на шляху до неї.
Важлива роль належить експерименту, в якому особливе місце відводиться економічним реформам, що здійснюються на перелом-них етапах економічного розвитку, в періоди криз і стабілізації економі-ки. Він потребує ретельної підготовки, розрахунку, обгрунтування.
Економічна теорія може здійснювати аналіз на двох рівнях: макро- і мікроекономічному. Рівень макроекономічного аналізу стосується в основному показників економіки країни в цілому, а також агрегованих показників, таких як державний сектор, приватний сектор або сектор домогосподарств. Мікроекономічний аналіз має справу з конкретними показниками окремих підприємств. Образно кажучи, в мікроекономіці вивчають уже не ліс, а окремі дерева.
Висновки
Отже, Предмет економічної теорії тісно пов’язаний з поняттям “економіка” . економічна наука в початковому розумінні – це наука про домашнє господарство або про управління домашнім господарством. Те, на що спрямоване пізнання економічної науки, є її об'єк-том. Вона намагається пояснити, який устрій має матеріальний світ товарів та послуг. Проте відразу ж наголосимо, що йдеться не про технологію виготовлення певних благ, послуг. Цим займаються інші науки та спеціалісти відповідних сфер діяльності — інженери, тех-ніки, технологи.
Економічній теорії властиві такі функції: теоретико-пізнавальна, практична, прогностична, методологічна.
Економічні закони відбивають постійні суттєві причинно-наслідкові зв'язки. Зміст економічного закону містить його кількісне виражен-ая, або, інакше кажучи, математичну модель закону.
Процес пізнання економічних законів — це відкриття певного економічного закону, виявлення механізму його дії.
Основні методи пізнання економічної теорії: метод абстракції, системного аналізу (системний підхід), аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння та інші загальнонаукові методи дослідження.
Список використаної літератури
1. Борисов Е.В. Экономическая теория. – Москва: Юрайт, 1998. – 478
2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995. – 471 с.
3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект / За ред. Г.Климка, В.Несторенка. – Знання, 1997.
4. Тарасович В. Про предмет фундаментальної економічної наки // Економіка України. – 1998. - №4.
