Тоді вам настав час займатися інтернет-торгівлею.

Реальні проблеми віртуального бізнесу

досі змушують наших комерсантів спускатися з Інтернету на землю

Сказати, що шляхи для розвою інтер-торгівлі у нас відкриті, було б, "м'яко кажучи", перебільшенням. Наразі на перешкоді стоять чотири основні проблеми: електронні платежі, система доставки покупки, злочинність в Інтернеті (тобто хакери) і, нарешті, законодавство.

Такі неелектронні платежі

Традиційна "американська" модель інтернет-магазину передбачає, що покупець розрахується кредитною карткою. Надія, що нечисленні українські власники кредиток почнуть повально отоварюватися в Інтернеті, досить мала. Тому оплата товару в національних інтернет-магазинах здійснюється або готівкою під отримання, або за звичайним безготівковим розрахунком (на сайті деяких магазинів навіть можна отримати готове платіжне доручення). Таким чином, наші інтернет-магазини (як і російські) швидше нагадують розміщені в Інтернеті каталоги товарів та електронні "столи замовлень". До того ж наша публіка, яка ще не звикла до інтернет-торгівлі, то намагається зробити помилкове замовлення, а то й позбиткуватися з сайту магазину. Тому замовлення зазвичай мають перевірятися менеджером по телефону. На сайті одного з одеських інтернет-магазинів після оформлення замовлення навіть виникає повідомлення: "Якщо ви приєднані до Інтернету за телефонною лінією, будь ласка, від'єднайтеся, щоб наш менеджер міг зателефонувати до вас". Отака собі інтернет-торгівля...

Однак на тлі призначеного на недалеке майбутнє переходу до "американської" моделі інтернет-торгівлі все ж бажано предбачити механізм оплати покупки кредитною карткою. Для цього буде потрібно встановити на комп'ютері, що обслуговує ваш магазин, відповідне програмне забезпечення - систему електронних платежів, а також зареєструвати її в банку, який обслуговує операції з кредитними картками. Обійдеться це не надто дорого, зате дозволить автоматично перевіряти в банку введений покупцем номер картки і "списувати" звідти кошти.

Як отримати покупку ?

"Зона відповідальності" будь-якого інтернет-магазину, навіть американського, обмежена саме можливістю доставки товару покупцеві.

Повна відсутність у нашій країні (і в СНД) надійної системи оперативної доставки матеріальних цінностей гальмує розвиток нашої онлайнової торгівлі навіть більше, ніж мала кількість користувачів Інтернету. Американці своєю поштою пишаються. Наша ж пошта мало того, що має швидкість медузи під час штилю, взагалі не гарантує доставки надісланого.

Тому наші інтернет-магазини працюють в основному з мешканцями міст, де розташовані (звичайно пропонується безкоштовна доставка в межах міста). В інші міста доставку здійснюють за додаткову плату, що може перевищити вартість невеликої покупки. Ще одне вирішення проблеми доставки для вітчизняних інтернет-торг-операторів може полягати у використанні послуг експрес-пошти, наприклад DHL або FedEX. Ці фірми пропонують доставку впродовж однієї-трьох діб у будь-яку точку планети. Проте вартість послуг експрес-пошти також може перевищити ціну покупки. Ще одна проблема пов'язана з можливою відмовою покупця від покупки в момент доставки.

Комп'ютерна злочинність

Платежі через Інтернет завжди були ласим шматочком для хакерів. Але високий ступінь захисту інформації помітно збільшує час обробки однієї грошової операції. Якщо банк може дозволити собі витратити додатковий час на те, щоб захистити чималі гроші, то для інтернет-магазину швидкість обробки замовлення є одним з головних конкурентних показників. Взагалі, "зазирнути" під веб-сторінку будь-якого інтернет-магазину може навіть не дуже крутий хакер. Нещодавно виявили дефекти у веб-сторінках кількох відомих західних онлайнових магазинів. Наприклад, будь-який покупець магазину Outpost.com, який здогадався змінити кілька цифр у коді своєї покупки, міг дізнатися про покупку і адресу іншого клієнта. А покупці ще кількох магазинів, маючи певну кваліфікацію, могли власноруч міняти навіть ціну придбаних товарів. Дефекти швидко виправили, але на думку експертів, у сучасному Інтернеті подібних "дір" набагато більше, ніж здається. І щоб їх знайти, хакерові потрібно лише час від часу "тикати пальцем" туди, куди ніхто до нього не тикав. Згадаємо і події останніх тижнів - хакерські атаки, що на цілий день паралізували роботу універсальних американських інтернет-магазинів Yahoo.com, Amazon.com та eBay.com. (докладно про це можете прочитати у цьому ж числі ).

Висновок: досконалого з погляду безпеки інтерфейсу для електронної торгівлі поки немає. Тому більшість операцій з оформлення покупки варто здійснювати на сервері, що помітно уповільнює роботу магазина, до того ж безпечні платіжні системи досить дорогі для наших інтернет-торгівців і не скоро окупляться. Дешеві ж саморобні інтерфейси інтернет-магазинів можуть досить швидко "зламати" місцеві хакери, "найспритнішi хакери у всьому світі".

Найкращий закон Iнтернету - його відсутність

Електронна комерція не хоче вписуватися в будь-яке чинне законодавство. Воно занадто повільне для економіки реального часу, занадто обмежене для економіки без кордонів, занадто паперове для економіки, де рішення приймаються одним натиском на клавішу "мишки". Українське законодавство - не виняток.

Так питання про визнання угод, укладених в електронному вигляді, такими, що відповідають письмовій формі, в Україні не вирішено ані на законодавчому, ані на судовому рівні. Поняття "електронний підпис" відсутнє в українському законодавстві навіть у проекті. Проблеми виникають і під час розрахунків за допомогою кредитної картки - навіть якщо ви заплатили з неї за телефон, вам потрібно завітати до банку по квитанцію. А якщо податковій знадобиться підтвердження платежу до закордонного банку, треба буде звертатися за випискою з платіжних документів до нього. Ще більші проблеми виникають у разі здійснення через Інтернет міжнародних торгових операцій - під них, до речі, за деяких умов може потрапити й проста покупка товару в американському інтернет-магазині. Нагадаємо, страждає на подібні законодавчі неузгодженості не тільки Україна, а й багато більш "цивілізованих" країн.

Де вихід? Відомо, що спроби держави контролювати те, що відбувається в Інтернеті, не