інформаційної системи для фронт- офісу пов’язано з рядом складностей. По-перше, інформаційна система повинна оцінювати ефективність довгострокових фінансових інвестицій, тобто допомагати компанії сформувати інвестиційний портфель. Це необхідно перш за все таким посередникам, як довірчі товариства та інвестиційні компанії. Але для інших торговців також потрібно формувати інвестиційний портфель для підстраховки програшу в спекуляційних операціях з цінними паперами. Така інформаційна система буде використовуватись у відділі портфельного менеджменту. Для інформаційної системи потрібна інформація про доходи акцій емітента, яку можна одержати з звітів емітента та інформація про ринковий показник дохідності. Ця інформація може міститись як в лістінгу на біржі так і в звітах про емітента, які містяться в ПФТС( позабіржова фондова торговельна система). Для формування інвестиційного портфелю перш за все використовується фундаментальна аналітика. Головною задачею фундаментального аналізу є розрахунок дійсної ( економічно виправданої, справедливої) вартості конкретного підприємства. При цьому треба виходити з історичних та поточних значень таких показників як: прибуток, виручка, обсяги виробництва, дебіторська та кредиторська заборгованості, рух коштів на рахунках та ін. Один з класичних законів ринку гласить, що в ціну акції вкладаються не стільки текучі оцінки, скільки очікування майбутнього. Тому при фундаментальному аналізі, крім аналізу минулого та теперішнього, необхідно прогнозувати майбутній стан об’єкта, що аналізується. З цього можна зробити висновок, що інформаційна система оцінки, а тобто і аналізу, повинна бути системою штучного інтелекту, тобто системою підтримки та прийняття рішення. Вона повинна допомогти працівнику ( брокеру - аналітику) фронт - офісу прийняти як найбільш правильне рішення щодо покупки акцій для інвестиційного портфелю.
На жаль, на сьогодні не існує жодного науково обгрунтованого фундаментального способу оцінки акцій. Всі існуючі методи є не більш ніж припущеннями, які змінюються разом з розвитком ринку та можливостями комп’ютерної техніки. Розглянемо один з методів, який можна використовувати в інформаційній системі.
Значну частину процесів, які відбуваються в ринковій економіці, неможливо з достатнім ступенем достовірності оцінити раніше. Єдиний спосіб науково обґрунтованого прогнозу заключається в статистичному аналізі економічних процесів. Використовування даного методу дає можливість на основі минулих наглядів знайти тенденції розвитку процесів, що вивчаються, та виявити кількісний взаємозв'язок між ними. Основою такого аналізу є вірогідно- статистичні методи, які оперують приблизними
В основу покладемо показник прибутковості акцій на визначений період, який розраховується по формулі:
r=((P1-P0)+d)/P0,
де
P0 - ціна покупки акції,
P1 - ціна продажі акції,
d - дивіденди, які одержані за час володіння акції.
Одночасно на фондовому ринку об’єктом куплі-продажу є акції великої кількості емітентів, які мають різний ступень дохідності.
Середню ринкову дохідність цих акцій визначають по формулі:
rm=(r1*x1+ ri*xi+…+rn*xn),
де
ri - дохідність i акцій,
n - кількість акцій на ринку,
xi - питома вага i- тих акцій, який визначається як відношення їх обсягу до сумарного обсягу всіх випусків ( в ринкових цінах на відповідний момент).
Розрахунки показника проводять по акціям найбільш прибуткових компаній.
Інвестиції в цінні папери завжди будуть супроводжуватись з необхідністю рішення дилеми: вкладати гроші в акцію з більшим доходом та більшим ризиком, чи задовільнятись меншим доходом та меншим ризиком.
Вибір варіанту залежить від характеру інвестора, суми інвестицій та її долі в загальному капіталі інвестора. Наприклад 5 % капіталу можливо вкласти в акції з високим ступенем ризику, але які можуть принести великий прибуток. Одночасно нерозумно вкласти в ці акції 25 та більше відсотків капіталу.
Тут потрібно ввести термін - принцип ринкової рівноваги. Даний принцип оснований на тому, що ринок цінних паперів є збалансованою системою. Це означає, що при нормальному стані ринку продавці цінних паперів та їх покупці постійно та активно взаємодіють та, як наслідок, розрив між цінами попиту та пропозиції дуже незначний, оператори фондового ринку швидко приходять до признання рівноважних значень. Забезпечується подібне положення тим, що всі цінні папери, які обертаються на ринку завжди є у продажу, і крім того адміністрацією фондових бірж та торговельно- інформаційних систем передбачений ряд мір, направлених на зменшення розриву в цінах попиту та пропозиції.
На основі принципу ринкової рівноваги можна зробити висновок: дохідності відповідає мінімальний ступень ризику, якщо досягається структура портфелю, ідентичного структурі ринкового обороту.
В силу цього, інформаційна система повинна допомагати компанії створити у портфелі структуру ринка з майбутнім її коригуванням. Для цього на основі даних, яки одержуються щоденно з біржових зведень та котиювань ПФТС розраховуються показники дохідності та ринкові індекси. Далі розраховуються коефіцієнти, яки показують ризиковість даних цінних паперів стосовно ризиковості ринку в цілому. Це дає змогу сформувати компанії портфель цінних паперів, який принесе максимальний доход при мінімізації ризику.
Але потрібно створити універсальну інформаційну систему, яка дасть змогу не тільки сформувати довгостроковий інвестиційний портфель а й допомогти працівникам торгового відділу фронт-офісу працювати на даному проміжку часу та здійснювати операції з купівлі- продажу цінних паперів. Для зменшення ризику при спекуляційних операціях з цінними паперами використовуються методи технічного аналізу. Головною задачею технічного аналізу є оцінку поточного стану фондового ринку в цілому ( на основі аналізу фондових індексів) та сегменту окремо взятої акції. В основі методів та способів технічного аналізу покладені психологічні закони поведінки людей. В цілому використовуються висновки фундаментального аналізу при визначенні довгострокових тенденцій, а технічний аналіз при визначенні часу і ціни здійснення конкретних угод.
Технічний аналіз слід розділити на аналіз фондових індексів і аналіз саме акцій. Ціль проведення першого - визначення та прогнозування макротенденцій ринка в цілому. Другий повинен давати практичні рекомендації щодо управління конкретними акціями.
Інформаційна система повинна