економічно обґрунтованим. Не можна відносити до накладних витрат ті затрати, котрі виникли з вини підприємства чи іноземного партнера, хоч вони і пов'язані з продажем товарів (затрати на переадресу-вання вантажів, збитки від анульованих контрактів і т.д.). Такі витрати повинні покриватися за рахунок винної сторони і відобража-тися на рахунку 80 «Прибутки та збитки». Не допускається списання на накладні витрати штрафів, пені та неустойок, оскільки вони економічно не виправдані: їх можна було уникнути.
У зв'язку з тим, що накладні витрати впливають на фінансовий результат експортної операції, необхідно вести їх аналітичний облік у розрізі товарних партій. Накладні витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі накладні витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Це витрати на перевезення, перевалку, зберігання, експортне мито, витрати на митні процедури тощо. Такі витрати включаються у собівартість експортного товару при його реалізації і разом із його виробничою собівартістю утворюють повну собівартість товару. Непрямі (загальноторгові) знеособлені витрати, що не відносяться до конкретного товару, стягуються у сукупності за якийсь час. Це — оплата послуг банку, транспортно-експедиторська комісія, портові збори. Непрямі витрати у собівартість окремої партії не входять. Вони облікуються на рахунку 435 «Загальноторгові накладні витрати на експорт» і включаються загальною сумою у собівартість реалізованих експортних товарів, а тоді розподіляються за певною методологією між окремими партіями. Накладні витрати потрібно відносити до того періоду часу, коли вони були фактично здійснені. Якщо витрати, пов'язані з наступним періодом, оплачують-ся достроково, то для виявлення реального фінансового результату за звітний період їх слід обліковувати на рахунку 314 «Інші витрати, що стосуються майбутніх періодів», а згодом щомісячно списувати рівними частками на рахунки накладних витрат.
9. Виписаний рахунок-фактура іноземному покупцеві і разом із комплексом товаросупроводжувальних документів зданий у банк чи висланий на адресу іноземного покупця поштою:
Дт 6211 «Розрахунки з іноземними покупцями 500 000 г.од.
за інкасо»
Кт4611 «Реалізація експортних товарів 500 000 г.од.
і послуг»
Рахунок-фактура виписується на суму продажу товарів чи, як прийнято говорити, на контрактну вартість товару, яка вказується в іноземній валюті. Треба зазначити, що рахунок-фактура оформлюється у такій кількості екземплярів, яка передбачена умовами контракту або акредитивною формою розрахунків, на бланках уніфікованої форми, іноземною мовою, визначеною у контракті або умовами акредитиву. Рахунки-фактури рекомендується реєструвати у спеціальному журналі з вказанням країни, фірми, номера та суми рахунку, дати виписки. Це необхідно для контролю за випискою рахунків і надходженням за ними платежів.
Оскільки рахунок виписується в іноземній валюті, а бухгалтерський облік ведеться у національній валюті України, то при відображенні реалізації товару у бухгалтерському обліку необхідно суму рахунку в іноземній валюті перерахувати у національну валюту України.
При цьому одночасно з бухгалтерським записом № 9 реалізований експортний товар знімається з обліку і списується на реалізацію за виробничою собівартістю.
10. Реалізований експортний товар знімається з обліку і списується на реалізацію за виробничою собівартістю:
Дт4611 «Реалізація експортних товарів 200 000 г.од.
і послуг»
Кт 4514 «Товари експортні в портах і на 200 000 г.од.
складах в Україні»
або
Кт 4515 «Товари експортні в дорозі за 200 000 г.од.
кордоном»
або
Кт 4512 «Товари експортні за прямими 200 000 г.од.
поставками»
11. Списуються на реалізацію накладні витрати:
Дт 4611 «Реалізація експортних товарів 90 000 г.од.
і послуг»
Кт 431 «Накладні витрати на експорт та 50 000 г.од.
реекспорт в українській національній валюті»
Кт 432 «Накладні витрати на експорт та 40 000 г.од.
реекспорт в іноземній валюті»
12. Визначається фінансовий результат експортної операції:
Дт4611 «Реалізація експортних товарів 210 000 г.од.
і послуг»
Кт 80 «Прибутки та збитки» 210 000 г.од.
У даному прикладі реалізація визначена за т.зв. методом нараху-вань, тобто за продажною вартістю відвантаженої продукції, вказаною у пред'явлених у банк для оплати покупцем розрахункових докумен-тах.
Одним із негативних моментів визначення реалізації за продаж-ною вартістю відвантаженої продукції, тобто не чекаючи надходжен-ня коштів на рахунки у банках, є «передчасне» нарахування податку на прибуток. Часто це досить болісно відбивається на господарській діяльності підприємства в умовах інфляції. Все це треба брати до уваги підчас укладення контрактів, зокрема вибору форм розрахун-ків і банків, які обслуговують покупця та продавця.
13. Валютна виручка за експортний товар надійшла від інозем-ного покупця в уповноважений банк і зарахована на валютний рахунок:
Дт 52 «Валютний рахунок» 510 000 г.од.
Кт 6211 «Розрахунок з іноземними покупцями 510 000 г.од.
за інкасо»
Підставою для бухгалтерської проводки є повідомлення уповно-важеного банку про надходження валютних коштів для підприємства на валютний рахунок у банку. До повідомлення додається виписка з валютного рахунку.
На практиці дати виписки рахунку і надходження коштів не співпадають. Курс іноземної валюти, по якому виписаний рахунок і який склався на момент надходження коштів, може змінитися.
Різниця між еквівалентом у національній валюті однієї і тієї ж кількості іноземної валюти на різні дати, спричинена зміною курсу валюти, називається курсовою різницею.
Курсові різниці включаються у валові доходи або у валові витрати і відображаються у складі фінансових результатів (прибут-ків і збитків) від позареалізаційних операцій.
Коригування дебіторської заборгованості з інопокупцями вста-новлюється таким бухгалтерським записом:
а) Дт 6211 «Розрахунок з іноземними на суму позитивної
покупцями за інкасо» курсової різниці
Кт 80/2 субрахунок «Курсові різниці» - / - / -
б) Дт 80/2 субрахунок «Курсові різниці» на суму від'ємної курсової різниці
Кт 6211 «Розрахунок з іноземними - / - /
покупцями за інкасо»
Сума податку на додану вартість при експорті товарів у відпо-відності до Закону України
