У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


могли забезпечити потреби ринку в монеті внаслідок кратковре менности карбування і незначності емісій. Проте дрейЦ неросійські монети зіграли певну роль в декларирована суверенітету і економічної потужності древньоруський держави
Грошові злитки
Великі платіжні операції в древній і середньовічній Русявий! забезпечувалися срібними злитками. На території. древнерус¦ ского держави зверталися злитки різної ваги і вигляду, не переважаюче значення мали так звані київські і новгродские гривни. Назви ці умовні і пов'язані з місцем перших знахідок цих пам'ятників грошового господарства.
Київські гривни   це злитки шестикутної форми, що ллються. Протягом всього періоду свого існування вони зберігали стійку вагу біля 160 р. Це дозволяє зв'язувати їх вагову норму з вагою візантійської літри  327,456 г і вважати її рівної 1/2 літри 163,728 м. Злитки київського типу швидше всього з'явилися в середині XI в. і існували аж до монголо-татарського нашестя. Їх ареал охоплює майже всю територію Київської Русі, але більшість знахідок концентрується в південних її районах.
Новгородские гривни  злитки мали абсолютно інший вигляд і вага. Вони являють собою паличку-брусок вагою біля 200 р. Розрізнюють два вигляду новгородских злитків: більш довгі (14 20 см) і прямі і короткі (10 14 см) зі злегка вигненою спинкою. Перші датуються XI XIII вв., другі  XIV XV вв. На відміну від київських новгородские злитки дають порівняно великий эпиграфический матеріал  на них нерідко процарапаны імена осіб, для яких вони були відлиті. Іноді на новгородских злитках зустрічаються процарапанные поперечні риски, остання з яких, як правило, буває похилої. Встановлено, що таким чином ливцы, що відповідали за вагу і якість злитка, що виготовляється, враховували неминучий чад срібла і домішок.
Теоретична вагова норма новгородских злитків визначалася дослідниками по-різному. Одні вважали її рівної приблизно 197 г і зв'язували із західноєвропейською метрологією, інші затверджували поступове падіння їх вагової норми з 204,756 до 195 р. Зараз можна вважати встановленим, що ніякого падіння ваги новгородских злитків не було, а їх вагову норму потрібно зв'язувати з російським полуфунтом (204,756 г). Походження ж російського фунта залишається поки ще невиясненим.
Крім цих двох основних видів злитків, в грошовому обігу Древньої Русі брали участь і деякі інші. Наприклад, так звані чернігівські, по вазі близькі до новгородским, а за формою що являють собою як би грубо розплющені київські, і литовські у вигляді невеликих паличок м'яких контурів, часто з декількома характерними вм'ятинами на спинці. Метрологічно литовські злитки з російськими системами не пов'язані і поступали на Русь з Прибалтики як срібна сировина.
Оскільки на Русі основною первинною формою срібної сировини були монети, то певне число однакових по вазі монет могло служити мірою ваги злитка  гривни. Потім встановлювався зворотний зв'язок  срібний злиток служив мірою кількості монет. Швидше усього саме внаслідок цього зв'язку монет і злитків виробилися такі грошово-вагові поняття, як «гривна» (вагова одиниця), «гривна срібла» (злиток) і «гривна кун» (рахункова одиниця). Письмові джерела дозволяють встановити вагову рівність гривни срібла 4 гривнам кун і розрахувати вагові величини фракцій останньою. Древньоруський грошова термінологія і грошовий рахунок
У древньоруський письмових джерелах, передусім в «Російській Правді» і «Повісті тимчасових років», містяться наступні найменування грошей і грошових одиниць: худоба, куна, ріжеться, ногата, веверица, векша, біла і гривна.
Древнейшей ваговою одиницею є гривна. Ця назва пов'язана з шийною прикрасою у вигляді обруча, широко поширеною у слов'ян, финно-угров і інших народів. Походження гривни ще остаточно не встановлене. Робилися спроби вивести її вагу з візантійської літри (римської либры = 327,456 г) на основі паралельного аналізу договору 911 р. Русі з Візантієй і «Російської Правди». Договір фіксує норму штрафу в 5 літр за навмисне нанесення удару «згідно із законом російському», а «Російська Правда» за аналогічну образу призначає штраф в 12 гривень. Звідси визначалася вага гривни в 136,44 м. Вагомим аргументом проти візантійського походження гривни є відсутність серед матеріальних пам'ятників древньоруський грошового обігу злитків срібла, хоч би віддалено що наближаються до ваги 136,44 г, і більш дрібних грошових одиниць (монет), що знаходяться в пропорційних відносинах з цією вагою.
Довгий час дуже популярної була теорія східного походження російської гривни. Суть її зводиться до наступного. Пізніший російський фунт (409,512 г) близький по вазі іракському ратлю. Серед пам'ятників російського грошового обігу добре відомі грошові злитки новгородского типу, теоретична вага яких рівна приблизно 204 г, що становить половину ратля. Однак не ця вага була визнана гривною, а вага ратля, т. е. іракський ратль і древньоруський гривна ототожнювалися.
У цей час найбільш аргументована гіпотеза походження російської грошово-вагової системи запропонована В. Л. Яніним. Її основна відмінність від теорій, що існували раніше полягає в тому, що вона побудована на основі ретельного метрологічного аналізу обширного нумізматичного матеріалу. Основні положення цієї концепції можуть бути зведені до наступного. Перше знайомство східних слов'ян з грошово-ваговими одиницями. відноситься до перших віків нової ери. У цей час на території Східної Європи звертається значна маса римських срібних монет. Середня вага римського денария 3,41 г лягла в основу слов'янської гривни в 68,22 г відповідно до традиційного слов'янського рахунку на 20, 40 і 80, відомим у вигляді пережиточного явища в більш пізній час. Гривна вагою 68,22 г існує в IX першій половині Х в. В. Л. Янін допускає і іншу можливість, а саме спочатку термін «гривна» означав одиницю, рівну вазі не 20, а 40 денариев, т. е.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8