Зазначений підхід має забезпечувати єдину митну оцінку для товарів, які поставляються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто дійсно несе витрати (продавець чи покупець).

Для забезпечення справедливої рівноцінної та прозорої митної оцінки товару за різних умов поставки введена розрахункова величина – митна вартість.

Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії і момент перетину митного кордону ти ціна угоди (вартість зазначена в розрахунку-фактурі). За такого підходу значеної митної вартості для однакових товарів буде однаковим навіть у випадках, поки вони поставляються за різними умовами поставки.

Обчислення митної вартості здійснюється насамперед на основі ціни, угоди, тобто фактурної вартості товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку – фактурі.

Різниця між митною та фактурною вартістю полягає, передовсім у різній функціональній значущості. Якщо митна вартість є основою для системи митного оподаткування, то фактурна вартість є основою системи митного контролю, а також базою для розрахунку митної вартості. Тому митна вартість розраховується в національних грошових одиницях, а фактурна у вільноконвертованій валюті, яка зазначається у рахунку фактурі. Розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів INKOTERMS виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунку-фактури і коли вони зроблені: до перетину митного кордону чи після. Тому INKOTERMS є необхідною умовою для вирішення питань визначення митної вартості, а саме які витрати поставки включаються продавцем до рахунку-фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони невключені до рахунку-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару, АН транспортний засіб, за страхування, сплачення вивізне мито та ін. Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).

Система митного контролю правильного нарахування митних платежів на базі митної вартості має передбачати дві стадії. Перша стадія – контролю при митному оформленні товарів; друга стадія – наступна перевірка достовірності заявлених митним органам відомостей або додаткова документальна перевірка, включаючи запит необхідної для цих цілей документації, або перевірки фінансово господарської діяльності підприємств, організацій, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (так звані зовнішні перевірки).

Якщо внаслідок митного контролю виявлені помилки у визначенні чи заяві митним органам даних з митної вартості товарів, то відповідно до митного кодексу України, не класифікуються як порушення митних правил і тягне за собою застосування відповідних штрафних санкцій із стягненням у законодавчому порядку несплачених митних платежів, а також накладення штрафу, розмір якого буде визначатися відповідно до статті Митного кодексу України.

На початку даного підписання було вказано, що функціональне призначення митної вартості товарів включає в себе такі платежі що здійснюються на митниці, митний штраф, митні збори, акцизний збір та ПДВ.

Митні збори – це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться за специфічні умови поставок та інші послуги, які подаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці та ін.

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зараз діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01. 97 р. № 65 “Про ставки митних зборів із змінами та доповненнями. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, за винятком випадків, передбачених “порядком справляння митних зборів, які нараховуються за ВМД” зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.07.98 р. за № 44312883.

Нарахування митних зборів проводиться у графі 47 ВМД у національній валюті України.

Порядок заповнення 47 ВМД при нарахування митних зборів:

у першій колонці “Вид” зазначаються код виду митного збору з класифікатора видів та ставок митних зборів;

у другій колонці “Основа нарахування” зазначається:

загальна митна вартість товарів, визначена у графі 12 ВМД, якщо митні збори нараховуються у відсотках від митної вартості;

рядок прокреслюється. Якщо застосовується фіксована ставка митних зборів;

звірювана підписом декларанта кількість годин роботи працівника митниці.

у третій колонці “Ставка” зазначається розмір ставки митних зборів установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 залежно від митного режиму.

Рахунок ставки зазначається виходячи у кількості днів перебування їх під митним контролем, що враховується при нарахуванні митних зборів;

у четвертій колонці “Сума” зазначається сума митних зборів, що підлягає сплаті.

При нарахуванні митних зборів за фіксованими ставками, Фіксована ставка зазначена в доларах США перераховується у валюту України за офіційним курсом Національного банку України встановлений на день подання ВМД до митного оформлення;

у п'ятій колонці “Спосіб платежу” зазначається відповідний код способу сплати митних зборів.

Приклад нарахування зборів за митне оформлення.

Курс гривні до долара США на день подання ВМД становить 4,5 грн.

Заповнення графи 47 при нарахуванні митних зборів за митне оформлення товарів та інших предметів:

а) Загальна митна вартість (графі 12 ВМД) складає 1800 грн.

Вид | Основа нар-ня | Ставка | Сума | СП

010 | 1800 | 5% | 22,5 | 01

б) загальна митна вартість, указано в графі 12 ВМД, складає дев'ять тисяч двісті гривень.

Вид | Основа нар-ня | Ставка | Сума | СП

010 | 9200 | 0,2% | 18,4 | 01

Акцизний збір – це непрямий податок споживачів окремих товарів, визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу таких товарів, вироблених на митній