Фірмовий реєстр утворює в суспільстві з ринковою структурою наряду з поземельним кадастром найважливішу інформаційну організацію при обороті матеріальними цінностями.
Інформація, яка міститься в ньому створює не тільки для інвесторів, але й для підприємців і споживачів основу для заключення важливих торгових контрактів та інших економічних рішень.
Тому найважливішим вважається забезпечення змісту фірмового реєстру правильністю, досконалістю, актуальністю і легкою доступністю.
Щоб відповідати таким вимогам потребується повнота матеріальних, практичних і організаційних умов, які в сумі роблять фірмовий реєстр інформаційним інструментом.
Щоб передбачити правильність і досконалість фірмового реєстру, необхідно враховувати правові і конституційні моменти, а також можливість превентивного контролю фірмового реєстру.
Питання актуальності і легкої доступності змісту фірмового реєстру є в меншій мірі питанням юридичного мистецтва ніж питанням ціленаправленої організації.
Якщо вдається відобразити цю інформацію в банку даних і даних опитувань, це полегшить доступ до фірмового реєстру і тоді можна суттєво прискорити юридичний процес обміну досвідом.
Численні реформи на європейській і національній сцені окреслюють прагнення надати фірмовому реєстру окресленні завдання.
На європейській сцені називаються тут суспільно-правові основні напрями європейського союзу (ЄС), які уніфікують між іншими мінімальний зміст правових дій фірмового реєстру.
Згідно європейських законів про фірмовий реєстр від 1991 року схвалений фірмовий реєстр з електронним зображенням даних в центральному банку даних. Як показує австрійський досвід початкові інвестиції в наступні роки вирівнялися завдяки швидкому зростанню попиту.
Європейська передісторія законів про фірмовий реєстр.
Виклад інформації про підприємництво, бізнес має центральне значення у торговому праві. Уже в середні віки існували в Італії громадські реєстри, які розвинулися із цехів, гільдій у сучасні форми.
Ці реєстри велися нотаріусом гільдії під наглядом консула і які були основані на деклараціях, які давалися консулом, занесених в них особам.
Також в інших країнах знаходив торговий реєстр своїх попередників, в записах членів купецької гільдії, і тим самим утворення купецької самоуправи.
Виходячи з цього створював державний правовий орган громадський реєстр, прокурорські книги і особливі списки осіб, торгуючих векселями, які приблизно діяли з 17 століття в різноманітних організаціях у Франції, в німецьких містах територіях, в Швейцарії і в Австрії.
Цей реєстр (реєстри) вводився масово в результаті економічних криз, в яких особливу роль грала невпевненість (непевність) майнових відносин.
З 19 століття ці особливі записи розвинулися до доступних громадськості торгових реєстрів (фірмові реєстри, для купців і торговельних об’єднань).
Метою введення реєстрів була поява майнових відносин, торговий реєстр був майновим реєстром і став основою для переходу індивідуального об’єднання в товариство з обмеженою відповідальністю і акціонерне товариство. В центрі уваги інтересів громадськості з виникненням капіталістичних відносин став основний капітал капіталістичного суспільства і його річні підсумки (баланс, дохід і розхід). Поруч з цим істотного значення набули представницькі повноваження (керівники бізнесу, прокурори) та їх предписи.
Суспільно-політичні основні напрямки європейських товариств.
Європейський квазістандарт
В прогресуючому інтеграційному процесі в області суспільного права і середньому розрізняють сьогодні більше ніж десять основних напрямків ради європейських товариств (спільнот, об’єднань). Зміст їх подає не тільки основні напрямки правового розвитку в державах-членах ЄС, але й розглядається в третіх країнах як відправна точка господарсько-правових реформ, причому не завжди дотримується в усіх деталях.
Створений в межах ЄС європейський квазістандарт був частково також використаний середньо і східноєвропейськими реформуючими державними в якості поводу (підстави), щоб наблизити суспільне і реєстрове право до переваг основних напрямків.
Зокрема міністандарти, які містяться в основних напрямках публічності можуть при цьому служить точками орієнтації для вимог до сучасного фірмового реєстру.
В ході процесу правових реформ можуть з успіхом використовуватися набуті десятирічні практики ЄС (європейської спільноти) поруч із здійсненням умов основних напрямків.
Більшість суспільно правових основних напрямків мають безпосередній вплив також на закон фірмового реєстру.
Поруч з першими суспільно-правовими напрямками, від 1968 року, які присвячені цій тематиці необхідно при цьому також коротко представити й інші головні напрямки, які мають велике значення для фірмового реєстру.
Оприділення основних напрямків актуальних у фірмовому реєстрі.
Головна лінія публічності передбачає, що для акціонерного товариства (АG) і для товариства з обмеженою відповідальністю поставлені визначені дані (зведення) та документи.
До необхідних даних і документації належать:
Акт про заснування і пов’язаний з ним статут і зміни (до нього)
Після кожної зміни акту про заснування, відповідно статуту дотримуватися, дослівно точного викладу в діючій редакції.
Це зацікавленим особам заощадить час при складанні і розробленні планів і враховуватимуться зміни в документах в історичній послідовності.
передбачені законом представники органів і члени інспекційних органів, а також анкетні дані. Подати і спосіб представництва (особисте чи групове представництво фірми).
Це в міжнародній торговельній діяльності сприятиме визначенню регулювання правових норм.
баланс, прихід і розхід на кожен бізнесовий рік. Визначення оприділення розширюватиметься пізніше за допомогою підписання консолідуючого договору.
Місце дислокації (знаходження)
Дозвіл товариства
судове рішення, яким визнана надійність товариства
ліквідатори, їх анкетні дані, а також їх представницькі повноваження, якщо це не витікає із закону си статуту чітко і виразно.
договір про ліквідацію, відповідно анулювання товариства.
Виклад опису відбувається шляхом внесення в реєстр чи депонування в реєстраційному акті.
Наряду з цим дані і документація публікуються повністю або частково у визначеному державою службовому документі або у формі інструкції про занесення в реєстр.
У викладі опису обумовлюються треті юридичні особи, їх захист.
Дальше ця директива зобов’язує акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю надавати відомості в ділових листах і заказах, направлених конкретному адресату про юридичну форму, місцезнаходження, реєстр, реєстровий номер, а при необхідності і факт ліквідації.