Майже в усіх типах лісів України як домішка трапляється береза бородавчаста. На вирубках, згарищах, по схилах балок і ярів вона часто утворює чисті насадження. Поширені також в Україні біла і чорна тополя, осика, вільха.

Другою не менш важливою галуззю лісогосподарського підкомплексу є лісозаготівельна промисловість, яка проводить лісоосінні роботи, вивозить і сплавляє деревину, здійснює її первинну обробку. Продукцією цієї галузі є ділова деревина, яку використовують у лісопилянні, фанерному, тарному і целюльозно-паперовому виробництві, у будівництві, в гірничодобувній промисловості, а також дрова, що вживаються як паливо і сировина у лісохімічній промисловості. Заготівлею деревини займаються в основному лісгоспзаги. Частину деревини заготовляють у лісовому господарстві (рубки догляду і санітарні). Основними лісозаготівельними районами є українські Карпати (Івано-Франківська і Закарпатська області) і Полісся (Волинська, Житомирська, Київська і Чернігівська області).

З 1961 року провідне місце у заготівлях деревини здобули рубки догляду за лісом, щорічна частка яких у 1985-1990 роках зросла у порівнянні з 1961-1965 роках більше ніж як у 4 рази. Фактично це призвело до порушення технології рубок догляду за лісом – заміни рубок головного користування рубками проміжного (вирубування найбільших дерев і дерев майбутнього) користування.

В умовах дефіциту деревини проблематичною стала орієнтація на виключення їх з експлуатації захисних лісів. Правда, цей резерв в Україні порівняно з іншими країнами Європи використовується дуже слабо.

Загальний запас деревини становив на Україні (1996р.) 1319,9 млн кбм, що майже на 300 млн кбм більше ніж у 1989 році (1025,5 млн кбм). В розрахунку на душу населення припадає в середньому близько 0,2 га лісу, а запасу деревини – 26 кбм. Це відносно низькі показники, хоча в Україні є необхідні умови для їх збільшення.

У результаті безсистемної рубки і використання зайнятих лісом земель для потреб землеробства швидко зменшувалися площі лісових масивів на західноукраїнських землях. Протягом ХІХ ст заліснена площа тут скоротилася на 250-300 тис га. Причому, змінювався видовий склад лісів: у Карпатах за рахунок зменшення площ бука і ялиці розширювалися площі смереки, на Поділлі замість дуба зросли площі граба, берези, осики.

11

Потребу у деревині за рахунок власних ресурсів Україна заовольняє лише на 20-25%, а решту - за рахунок доставки лісу з північної частини європейської території Росії та Сибіру.

Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, тобто загальне лісовивезення деревини, становить 14-14,5 млн кбм. Щорічний завіз деревини з інших країн становить 21-22 млн кбм в умовно круглому лісі. Отже, щорічно Україна споживає близько 36 млн кбм деревної сировини. За період 1990-1999 років споживання деревини в цілому по країні знизилося приблизно на 2 млн кбм (насамперед у буівництві, промисловості). І все таки велику кількість деревини Україна експортує за кордон (див. таб №2).

Таблиця № 2

Вивезення деревини за кордон

Продукція |

1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995

Вивіз всього деревини млн кбм | 10,5 | 8,9 | 8,3 | 7,8 | 7,4 | 7,0

Ділової млн кбм |

8,9 | 7,6 | 7,0 | 6,6 | 6,2 | 5,9

Дров млн кбм |

1,6 | 1,3 | 1,3 | 1,2 | 1,2 | 1,1

Оскільки, народне господарство країни відчуває гостру нестачу деревини, найважливішим напрямом вишукування її резервів є підвищення ефективності використання наявних лісових ресурсів на основі її більш глибокої хіміко-механічної переробки.

Ліси багаті на ягоди, гриби, плоди дикорослих рослин, лікарські рослини. Вони відіграють також важливу водоохоронну і водозахисну роль, використовуються для відпочинку населення. В лісах ростуть білі гриби, рижики, підберезовики, підосиновики, маслюки, опеньки та інші. Поширені в наших лісах такі плодові дерева та кущі: груша, яблуня, черешня, смородина, обліпиха, шипшина, ліщина, терен, глід, суниця, малина, ожина, чорниця тощо.

Серед цінних рослин, які використовуються в медицині, в Україні лікарськими визнано майже 250 видів, у тому числі 150 – науковою медициною (інші застосовуються лише в народній медицині). Заготовляється близько 100 видів, з них у широких масштабах 40-50 видів. Головними по заготівлі лікарських рослин є райони Полісся та Лісостепу, а також Карпати. У степовій зоні обсяг заготівлі лікарських рослин значно нищий. У зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, радіоактивним забрудненням районів північної та північно-захіної частини України значно скоротилися територіальні можливості заготівлі рослин, що в свою чергу призводить до збільшення їх заготівель в інших районах.

12

Це викликає необхідність посилення повсюдної уваги до охорони і відновлення ресурсів лікарських рослин.

Україна багата такими лікарськими рослинами, як валеріана, шипшина, фіалка триколірна, дурман, кульбаба, материнка звичайна, барвінок малий, лепеха звичайна, тмин пісковий, суниці лісові, живокіст лікарський, оман високий, ромашка, брусниця, чорна порічка, чорниця, малина, калина, лаванда, м’ята перцева, горицвіт весняний, меліса, золототисячник, кропива дводомна, чистотіл, звіробій, подорожник великий, обліпиха, цикорій дикий, толокнянка, спориш звичайний, конвалія та інші. Багато видів дикорослих лікарських рослин уже занесено до Червоної книги України. Це – цибуля ведмежа, тирлич жовтий, астрагал шерстистоквітний та інші. Більшість лікарських рослин росте в природніх умовах, деякі – культивуються людиною. Для лікувальних цілей використовують листя, стебла, плоди, коріння. Заготівля здійснюється переважно навесні, влітку і восени (рідше зимою).

У лісах України останім часом щороку заготовляють близько 25 тис т березового соку, 150 т товарного меду, понад 7 тис т сухих грибів, 7 тис т дикорослих плодів і ягід, а також понад 5 тис т лікарських рослин. У зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС