Нiдерланди | 29,8 | 21,4 | 18,5 | 26,7 | 4,1 | 23,7 | 24,0 | 27,2

Нiмеччина | 88,1 | 99,9 | 105,0 | 106,2 | 33,1 | 58,1 | 69,3 | 63,1

Норвегiя | 2,3 | 9,4 | 11,0 | 8,5 | 1,7 | 1,1 | 1,7 | 1,2

Об'днанi

Арабськi Емiрати | 13,3 | 5,0 | 4,3 | 6,9 | 19,0 | 2,8 | 1,9 | 1,8

Польша | 28,7 | 34,8 | 34.1 | 28,3 | 14,7 | 12,8 | 17,7 | 34,1

Румунiя | 11,7 | 5,8 | 9,6 | 8,1 | 2,4 | 3,4 | 4,4 | 2,8

Словаччина | 8,2 | 9,0 | 8,1 | 10,6 | 19,4 | 5,8 | 6,2 | 6,3

США | 88,4 | 102,5 | 122,7 | 124,1 | 253,8 | 260,0 | 264,0 | 278,5

Туреччина | 52,3 | 47,8 | 39,0 | 37,1 | 33,8 | 12,0 | 14,0 | 12,7

Угорщина | 33,1 | 32,4 | 28,1 | 27,8 | 5,3 | 6,7 | 14,9 | 8,7

Франuiя | 19,4 | 26,3 | 25,7 | 25,9 | 15,1 | 12,8 | 10,3 | 21,2

Чеська Респyблiка | 10,7 | 9,8 | 7,6 | 7,0 | 5,3 | 7,0 | 7,0 | 6,2

Естонiя | 3,1 | 3,3 | 3,3 | 3,9 | 2,7 | 3,2 | 4,5 | 3,7

Швейцарiя | 51,3 | 55,8 | 47,8 | 51,0 | 15,3 | 28,3 | 32,2 | 20,8

Югославiя | 4,4 | 6,6 | 8,0 | 6,1 | 1,0 | 0,6 | 1,6 | 1,6

9. ВИСНОВОК.

Отже, перебудова зовнiшньоекономiчної дiяльностi України значною мiрою сприятиме iї просуванню на свiтовий ринок та iнтeг-руванню в мiжнародну економіку.

Ось уже сім років Україна виступає на світовій арені як незале-жна європейська держава, її економіка переживає затяжну кризу. Через зниження попиту на внутрішньому ринку велика кількість підприємств працює практично в півсили. Типовим явищем стало приховане безробіття.

Депресійні процеси у виробництві негативно впливають на стан зовнішньої торгівлі. Обсяг експорту не відповідає можливостям то-варовиробників і не задовольняє державних потреб щодо валютних надходжень, які використовуються для стабілізації економіки, зни-ження рівня інфляції та бюджетних витрат. Крім того, характер експорту залишається пасивно-сировинним. Навіть у країни СНД необхідно збільшити експорт продукції виробничо-технічного призначення. Негативне також сальдо в торгівлі щодо енергоносіїв, прокату кольорових металів, целюлози, деревини, каучуку. Відомо, що незадовільний стан зовнішньоекономічних зв'язків не може по-зитивно впливати на економіку України.

У той же час значну роль в оздоровленні економічної ситуації має відігравати ефективна зовнішньоекономічна діяльність, яка включає в себе економічні відносини між окремими країнами, їх регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (корпораціями).

Перехід України до фази економічного пожвавлення та підне-сення в нових умовах господарювання може здійснюватися за зрахунок ефективного використання власного ресурсного потенціалу шляхом упровадження новітніх технологій. Основою нової еконо-мічної стратегії у сфері зовнішньоекономічної діяльності України мають бути зацікавленість людини у вільному підприємництві та розвитку товарного виробництва, а також упровадженні ринкових відносин; запровадження в обіг твердої конвертованої грошової одиниці; НТП із застосуванням активної інноваційної, інвестиційної та структурної політики; рівноправне співіснування різних форм власності.

Щоб стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції, Україні необхідно докласти немало зусиль для створення нової економічної системи; проходження стабілізаційного періоду, подолання кризи економіки; усунення бар'єрів у спілку-ванні із зовнішнім світом; налагодження активних і взаємовигідних зв'язків з країнами-партнерами. Для цього має бути створена ін-фраструктура, сумісна із західноєвропейською та здатна функціо-нувати з нею в одній системі координат. Головні її елементи — це самостійні суб'єкти господарської діяльності; економічний раціона-лізм у відносинах з країнами-учасницями; створення режиму віль-ного руху товарів, послуг, капіталів; формування мережі банків і ділових центрів для фінансування та інформаційної підтримки дер-жавних та приватних інвестиційних проектів; комплексне викорис-тання й охорона природних ресурсів; співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази; раціональне використання енергетичних ресурсів; співробітництво в технологічному оновленні металургійних підприємств, розвитку АПК, харчової та переробної промисловості; створення сучасних телекомунікацій; розвиток уніфікованої митної системи.

Для інтеграції з економікою європейських та інших країн Україні необхідно максимально використовувати переваги міжнародного! розподілу праці та розташування в центрі Європи, створити сприятливий клімат для залучення іноземного капіталу та зарубіжних інвестицій. На сучасному етапі понад половину експорту України припадає на Європу. Одним з найважливіших завдань зовнішньое-кономічної діяльності є диверсифікація ринків збуту та просування українських товарів у Африку, Латинську Америку, Азію з метою збільшення обсягів експорту та валютних надходжень.

Промисловий потенціал України достатній для успішного вирі-шення проблем забезпечення валютних надходжень, потрібних для закупівлі найнеобхіднішого з імпорту, покриття загальнодержавних потреб і сплати зовнішнього боргу. Важливо збільшити питому вагу продукції машинобудування в загальному обсязі експорту України. Необхідність підтримки державою експортерів продукції машинобу-дування зумовлена й тим фактором, що Захід не зацікавлений у прониканні наших товарів на світові ринки, тому створює додаткові квоти та митні бар'єри. Не дуже поспішають розвинені країни з на-данням Україні вигідних кредитів під реалізацію проектів, що сти-мулюють експорт машинобудівної продукції.

Без розробки й реалізації державної програми розвитку екс-порту продукції машинобудування Україні не піднятися до рівня розвинених держав. Ця проблема ускладнюється ще й необхідністю одночасного проведення структурної перебудови, конверсії та ди-версифікації цілого ряду підприємств. Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції машинобу-дування, яка зробила 6 честь економіці будь-якої країни світу (це літаки, трактори, автобуси, судна, ракетні космічні