У зв'язку з вичерпанням промислових запасів вугілля чимало шахт (і зокрема — нерентабельних) закриваються. Значну кількість шахтарів треба буде працевлаштувати в інших галузях економіки. Тому комплек-суючими галузями Донбасу повинні стати малоприродомісткі, низькоматеріало-, енерго- і фондомісткі, а також ті, що найменше забруднюють природне середовище і, водночас, конче потрібні для економіки України (це — середнє, точне і сільськогосподарське машинобудування, приладо-будування, електронна, електротехнічна, комп'ютерна та інші промисло-ві галузі). Для Донбасу дуже гостро стоїть проблема зайнятості жіно-чої робочої сили. Через це в комплексі з існуючими галузями значно більшого розвитку повинні набрати легка і місцева промисловість, і зо-крема — такі їх підгалузі, як текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва та ін. Наявні сільськогосподарські ресурси дозволяють розвивати і харчо-ву промисловість. Отже, перспективні конструкція і модель Донбасу по-винні принципово відрізнятися від існуючих. Хоча такі галузі промисло-вості, як вугільна, металургійна, хімічна, коксохімічна, важке машино-будування, електроенергетика та ін., при повній їх модернізації та пере-веденні на нові, прогресивні технології, збережуть у Донбасі своє про-філююче значення, все ж господарство цього району повинне набрати більших комплексності, збалансованості та структурної завершеності.

Забезпечення оптимальних функціонально-компонентної та терито-ріальної структур ТВК Донбасу можна досягти на основі економіко-математичного моделювання. Сучасні економіко-статистичний апарат, інформаційна база та електронно-обчислювальна техніка дозволяють промоделювати різні варіанти його структурної перебудови і вибрати з них оптимальний.

Надзвичайно висока скупченість у Придніпров'ї промислових під-приємств і різних галузей без економічної, технологічної, організаційної та транспортної взаємо ув’язки зумовила настільки велике антропогенно-техногенне навантаження на його територію, що надалі цей район мо-же перетворитися на другий Чорнобиль. Хоча він і виділяється як само-стійний ТВК, де основними галузями промисловості є чорна й кольорова металургія, гірничорудна, коксохімічна, нафтохімічна, хімічна промис-ловість і важке машинобудування, вони дуже слабо комплексуються між собою та майже не доповнюються іншими промисловими галузями. То-му існуюча у Придніпров'ї сукупність галузей промисловості може бути доповнена сільськогосподарським, середнім і точним машинобудуван-ням, а також підгалузями легкої та харчової промисловості. Наявність у цьому районі великої кількості відходів дозволяє розвивати на їх базі цілий ряд підгалузей будівельної індустрії. Конструювання і моделю-вання перспективних функціонально-компонентної та територіальної структур Придніпровського економічного району за допомогою вироб-ничих циклів дозволять досягти оптимального поєднання всіх галузей і відповідних параметрів комплексо утворюючих виробництв, забезпечи-ти повніше використання сировини, утилізацію відходів, безперервність і синхронність виробничих циклів, істотно підвищити економічну ефектив-ність суспільного виробництва.

Північно-Східний район відрізняється досить високим розвитком середнього і точного машинобудування, металообробки, хімічної та лег-кої промисловості. Тут є потенціальні запаси нафти й газу, фосфоритів, кам'яної солі, каоліну, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків і багатьох інших будівельних матеріалів. У перспективі найбільшого розвитку в цьому районі можуть набрати енергетичне, електротехнічне, сільськогосподар-ське, транспортне машинобудування, верстате- і приладобудування, тракторобудування, виробництво устаткування для різних галузей про-мисловості та сільського господарства. Значні перспективи для розвитку мають тут і нафтогазова, хімічна, легка, харчова промисловість. Оптимізація структури всіх цих галузей, їх раціональне поєднання в основ-них промислових вузлах (Харківському, Полтавському, Кременчуцько-му, Сумському, Конотопському, Первомайсько - Балаклійському, Лубен-ському, Роменському, Шосткинському, Шебелинському та ін.) дозволять істотно поліпшити функціонально-територіальну структуру цього райо-ну, тісніше ув'язавши його економіку в господарському комплексі Ук-раїни.

Південний економічний район сформувався як такий, що спеціалізу-ється на машинобудуванні, легкій і харчовій промисловості, високо інтенсивному сільському господарстві. Високою є частка цього району у виробництві морських танкерів, суховантажних суден, самохідних кра-нів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізаль-них верстатів і ковальсько-пресового устаткування. Комплексуючими га-лузями тут повинні стати сільськогосподарське машинобудування (ви-робництво зернозбиральних комбайнів, гідротехнічних і поливних ма-шин), середнє і точне машинобудування, виробництво електронного, електротехнічного і радіотехнічного обладнання і спеціальних комп'ю-терів. Ці галузі вкрай необхідні для забезпечення перспективного роз-витку вже існуючих. Досягнення повної комплексності району може бути забезпечене за умови розвитку всіх підгалузей харчової та легкої промисловості.

Західно-Поліський район характеризується високо розвинутими лег-кою, харчовою, машинобудівною, металообробною, деревообробною та фарфоро-фаянсовою промисловістю. В перспективі, на доповнення до існуючих галузей промисловості, тут можуть розвиватися сільськогос-подарське, середнє, точне, автомобільне та побутове машинобудування. Формування євро регіону «Буг», розширення економічних зв'язків з По-льщею, Бєларуссю і рядом західноєвропейських країн дозволять підви-щити індустріальний рівень Західно-Поліського району також за раху-нок багатьох галузей промисловості та будівельного виробництва, нових підприємств середнього і точного машинобудування, текстильної, харчо-вої та харчосмакової промисловості.

Перспективна модель Подільського району — це комплекс галузей, які найменше або незначно забруднюють природне середовище, оскіль-ки він має найнижче в Україні антропогенно-техногенне навантажен-ня на природне середовище та найменший в Україні рівень його промис-лового і радіоактивного забруднення. Тому цей район доцільно розвива-ти як сільськогосподарський, що спеціалізувався б на виробництві еко-логічно чистої, високоякісної, вітамінізованої та дієтичної продукції для дитячого харчування, для харчування хворих у лікарнях і на курортах, а також населення, що проживає в зонах найбільшого промислового і радіоактивного забруднення. З огляду на це, тут високо інтенсивне сіль-ськогосподарське виробництво повинне поєднуватися з розвитком усіх підгалузей харчової промисловості. Район має досить великі можливості щодо розвитку середнього, точного, сільськогосподарського машинобуду-вання, електронної, електротехнічної, радіотехнічної та комп'ютерної га-лузей.

Своєрідним економічним районом є Карпатський. Наявність знач-них запасів хімічної сировини (самородної сірки, калійної солі), нафти. газу та глинистих фарб зумовила досить високий розвиток у ньому хі-мічної промисловості, а відповідно — і досить високе забруднення при-родного середовища. Тут великий антропогенно-техногенний вплив справ-ляють паливно-енергетична, машинобудівна і металообробна галузі, а також промисловість будівельних матеріалів. Досить висока концентра-ція їх підприємств