валютні розрахунки.
Міжнародні розрахунки – являють собою систему регулювання платежів за грошовими вимогами, які виникають між державами, організаціями, громадянами різних країн. Міжнародні валютні розрахунки здійснюються в основному через банки.
Форми міжнародних розрахунків:
100% аванс(авансові платежі, передоплата) –дуже рідкісне явище у нормальних міжнародних відносинах.
Акредитивні розрахунки – це доручення банку(клієнтом якого є імпортер) одному або декільком банкам здійснити платежі фізичній або юридичній особі в межах визначеної суми на умовах, указаних в акредитиві.
Акредитив – це платіжний документ за яким банк дає розпорядження іншому банку за рахунок спеціально заброньованих коштів оплатити товарно- транспортні документи за відвантажений товар або виплатити пред”явнику акредитива визначену суму грошей.
Акредитив є вигідним для експортера, бо забезпечує надійність платежу і швидке його отримання, захищаючи експортера від валютних і політичних ризиків.
Інкасо – це банківська операція, коли банк за дорученням свого клієнта і на основі розрахункових документів отримує грошові суми від покупця з подальшим зарахуванням цих сум на рахунок свого клієнта. Для експортера все-таки інкасо є вигідною формою розрахунків, так як такі операції до певної міри гарантують до того моменту, як імпортер отримає товар.
Розрахунки при відкритому рахунку – це форма розрахунків, при якій відсутні надійні гарантії для експортера, котрий направляє на адресу покупця товар і товарні документи, а імпортер протягом обумовленого терміну повинен переказати на рахунок експортера гроші. Відкритий рахунок використовують при розрахунках між: фірмами пов”язаними традиційними торговими відносинами; транснаціональними корпораціями та їхніми закордонними філіями приекспортному постачанні.
Розрахунки з використанням векселів і чеків – застосовують розрахунки чеками і переказними векселями.
Баланси міжнародних розрахунків – це співвідношення грошових зобов”язань, надходжень і платежів між країнами за певний проміжок часу. До балансів міжнародних розрахунків відносять:
А) Платіжний баланс– який включає в себе три основні розділи:
торговельний баланс – це різниця вартості експорту і імпорту, або так званий чистий експорт.
баланс послуг та некомерційних платежів(“невидимі операції”) – включає платежі та надходження від транспорту, страхування, зв”язку, туризму, споживчі перекази грошових коштів(зарплата, спадщина, пенсії).
баланс руху капіталів та кредитів – показує надходження закордонних інвестицій та позик , а також надання крадитів та здійснення капіталовкладень в інших країнах.
Б) Розрахунковий баланс – це співвідношення вимог та зобов”язань країни по відношенню до інших країн на певну дату(наприклад: на початок року).
Відмінність платіжного балансу від розрахункового полягає в тому, що він характеризується фактичними надходженнями, а розрахунковий – обсягом вимог та зобов”язань.
В) Баланс міжнародної заборгованості країни – це сума боргових та майнових зобов”язань країни іноземним кредиторам, яку необхідно сплатити в установлений термін з виплатою відсотків.
