роки загальна зако-номірність руху капіталу полягала в тому, що чистим інвестором капіталу стають країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Японія, «далекосхідні тигри»). Країни Північної Америки активно як вивозять, так і ввозять капітал, Європа поступово перетворюється в імпортера капіталу. Стан економіки країн, що розви-ваються, і країн СНД дуже залежить від надходження прямих інвестицій та на-дання економічної допомоги зарубіжними країнами.
Проблема забезпечення миру і відвернення війни. Суть, причини виникнення, шляхи розв’язання.
Проблема збереження миру на Землі - найважливіша, оскільки під час виникнення глобального військового конфлікту в світі, нашпигованому ядерною зброєю та ядерними технологіями (АЕС тощо), всі інші проблеми втрачають сенс. Неможливість обмеженого впливу ядерного інциденту на довкілля яскраво проде-монструвала катастрофа, на Чорнобильській АЕС (1986 рік).
На початку 90-х років країни світу витрачали на військові потреби понад 1 трлн доларів на рік. Це дорівнювало обсягу роботи всього світового ринку послуг або ж величині, що співмірна з третиною обороту світової зовнішньої торгівлі. Майже половину коштів на військові потреби в світі витрачають дві країни - США та Росія. В деяких державах військові витрати перевищують 1/10 їх ВВП. Це на-самперед ті країни, які постійно втягнуті у військове протистояння (КНДР, більшість держав зони Перської затоки тощо). Чимало небагатих за доходами на душу населення країн світу вкладають у військову сферу коштів більше, ніж у соціальну сферу (Китай, Пакистан, Іран, Ірак, Сирія, Куба, В'єтнам та ін.). На за-доволення попиту на воєнні товари та послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн. чоловік, в розробках військового характеру беруть участь півмільйона вче-них та конструкторів, або 1/5 науковців світу.
Особливо велику небезпеку становлять арсенали ядерної зброї. На сьогодні ядер-на зброя зосереджена в 5 державах світу (постійних членів Ради Безпеки 00Н -США, Росії, Великобританії, Франції, Китаю). Перші дві мають по кілька десятків тисяч ядерних зарядів, решта - в межах однієї тисячі ядерних зарядів кожна. Ця зброя може бути доставлена до цілі за допомогою трансконтинентальних ракет, що запускаються зі стаціонарних установок або ракетами середнього радіусу дії з мобільних установок, ракетами з надводних та підводних кораблів військово-морсь-ких флотів, бомбардувальниками, які несуть ядерні бомби.
На жаль, на планеті все ще зберігаються точки потенційних міжнародних або міжнаціональних конфліктів. Тільки від закінчення Другої світової війни до по-чатку 90-х років відбулося понад 30 міжнародних та близько 90 внутрішньодер-жавних конфліктів, в яких загинули десятки мільйонів людей. І якщо в міжна-родних конфліктах співвідношення загиблих цивільних та військових приблизно рівне, то в громадянських та національно-визвольних війнах цивільного населен-ня гине втричі більше, ніж військових.
У 80-ті роки XX ст. продовжувались військові конфлікти на Близькому Сході та в районі Перської затоки, не вщухали війна в Афганістані, сутички в Індо-китаї, Латинській Америці, громадянські війни в Східній (Ефіопія, Судан, Сомалі), Південній та Центральній (Ангола, Мозамбік, Бурунді, Демократична Республіка Конго) Африці, на терені колишньої Югославії та просторах СНД (Карабах, Аб-хазія, Чечня, Придністров'я, Таджикистан тощо.
Отже, проблема збереження миру на Землі залишається гострою, і його досягнення можливе за умови взаємопорозуміння і всебічного співробітництва. Вирішення цієї проблеми - найважливіша передумова для розв'язання інших глобальних проблем людства, насамперед проблеми економічного розвитку.
Екологічні проблеми світу: суть, причини виникнення і шляхи розв’язання.
Екологічні проблеми нашої планети виникли в процесі взаємодії суспільства і природи. Протягом усієї своєї історії людство поступово посилювало тиск на природу, усе більше порушуючи в ній екологічну рівновагу.
Частина екологічних проблем має глобальний характер. У процесі господарської діяльності людина спалює величезний обсяг палива. У результаті відбувається теплове забруднення атмосфери. В атмосферу викидається величезна кількість вуглекислого газу, моле-кули якого затримують теплове випромінювання поверхні Землі. В ре-зультаті може виникнути «парниковий ефект», що веде до глобального потепління клімату.
Руйнація озонового екрана, що захищає Землю від короткохвильо-вої сонячної радіації (ультрафіолетових променів), може призвести до загибелі всього живого на планеті.
Великі викиди в атмосферу двоокису сірки й окисів азоту сприяють утворенню «кислотних дощів», що завдають шкоду живій природі, лю-дині, ґрунту, будівлям, дорожнім покриттям тощо.
Зростає дефіцит чистої прісної води. Це пов'язано не тільки з рос-том водоспоживання, але і з забрудненням багатьох водойм, звідки без спеціального очищення воду брати вже неможливо.
Глобальні проблеми може викликати скорочення площі екваторі-альних лісів Амазонки та ін., які є «легенями» планети. Екстенсивне тваринництво в саванах Африки призводить до перетворення великих територій на пустелі, що може мати глобальні наслідки.
З метою зберігання природи, унікальних ландшафтів і об'єктів, рідкісних рослин і тварин на Землі створюються території, що особливо охороняються, — заповідники, природні національні парки тощо.
На територію заповідника допуск сторонніх осіб заборонений. Тут спеціалісти займаються вивченням природи в її натуральному стані (вона служить за еталон).
Більш вільний режим (хоча і з рядом заборон для відвідувачів) ма-ють національні природні парки. На їх території виділені ділянки, що можуть відвідувати організовані туристи, для відпочинку і лікування.
Сучасна політична карта світу.
Політична карта світу формувалася про-тягом дуже тривалого часу. Цей процес продовжується і в наші дні, оскі-льки на ній знаходять своє відображення утворення нових держав, об'єднання вже існуючих, зміни кордонів, назв країн, їх столиці.
У формуванні політичної карти можна виділити декілька періодів (стародавній, середньовічний, новий і новітній).
Стародавній період (до V ст. н. е.) відповідає епосі стародавніх ци-вілізацій. У цей період виникли перші держави: Стародавній Єгипет, Карфаген, Стародавня Греція, Стародавній Рим та ін. Окремі з них, мож-ливо, в інших кордонах існують донині.
Середньовічний період (V - XVI ст.) — це епоха аграрно-ремісничих цивілізацій.