Вплив держави на ціни промислових виробів здійснюється і опосе-редковано за допомогою таких заходів, як:

Інфляція суперечливо впливає на кон'юнктуру товарних ринків: напрями впливу і ступінь впливу залежать від темпів інфляції.

Інфляція, яка розвивається відносно невисокими темпами, так звана "повзуча" (2-4 % на рік), стимулює попит, у результаті чого кон'юнктура одержує стимули для пожвавлення (ефект "втечі від гро-шей", прагнення перевести їх у товарну форму). Логіка дуже проста: як-що не придбати ці матеріали сьогодні, завтра за них потрібно буде за-платити більше. Така політика носить назву "інфляційна психологія". Тобто інфляція певною мірою стимулює економічне зростання.

Але коли темпи інфляції перевищують 10 %, інфляція перетво-рюється на фактор загрози для економіки. Зниження купівельної спро-можності населення підриває попит, порушується функціонування кредитної системи.

Сезонність періодично впливає на кон'юнктуру багатьох товар-них ринків: на ринки продуктів сільського господарства, рибальства, лісового господарства, на ринки товарів деяких сезонних галузей про-мисловості - цукрової, консервної, будівельної, виноробної. Наприклад, пропозиція сільськогосподарської продукції буде більшою після зби-рання врожаю; обсяг будівельних робіт розширюється у літні місяці і скорочується в зимові тощо.

На деякі галузі економіки сезонність впливає опосередковано - через зв'язок із сезонними галузями сільського господарства і про-мисловості або у зв'язку з сезонністю споживання даного товару. Так, під впливом сезонності виробництва багатьох видів сільгосппродукції відбуваються різні коливання вантажообігу залізниць (збільшуються у період збирання врожаю і скорочуються в зимові місяці). Сезонність у виробництві автомобілів є наслідком сезонності попиту. Найбільший попит на автомобілі спостерігається у весняно-літні місяці (у країнах з континентальним кліматом). У США, наприклад, на березень-сер-пень припадає 2/3 продажі всіх автомобілів за рік. Відповідно най-більший попит на пальне також припадає на літні місяці.

Сезонним характером робіт у сільському господарстві також пояс-нюється періодичне підвищення і зниження попиту на ринку сільсько-господарських машин.

Прикладом сезонних коливань може бути також збільшення обо-роту роздрібної торгівлі у святкові дні.

Такі сезонні коливання не можуть суттєво і на довгий період змі-нити динаміку розвитку, вони дають лише тимчасові відхилення, при-близно однакові з року в рік.

Після закінчення розгляду кон’юнктуроутворюючих факторів пот-рібно завжди уважно аналізувати, що лежить в основі зміни ціни - дов-готривалий фактор чи причина, яка впливатиме на ціну протягом нез-начного періоду, після чого ціни знову повернуться до попереднього рівня. Прикладом таких короткочасних змін можуть бути сезонні коли-вання. Важливо для кожного товару знати періоди та величину цих коливань для того, щоб короткочасні сезонні зміни ціни не прийняти за серйозне зрушення циклічного характеру. Стихійні лиха - снігові заноси, землетруси, засухи, лісові поже-жі тощо призводять до більш або менш відчутних порушень діяльно-сті суспільства або окремих галузей економіки, знищення матеріаль-них цінностей. Цей фактор також впливає на розвиток товарної ко-н'юнктури. Наприклад, після землетрусів зазвичай відбувається під-вищення попиту на будівельні матеріали. А після приморозків, від яких страждають сільськогосподарські насадження, підвищуються ці-ни на сільгосппродукцію.

Досить значні короткострокові зміни цін спостерігаються при ви-мушених продажах або вимушених покупках, які мають бути здійсне-ні у найкоротші терміни. До таких операцій можна віднести, наприк-лад, продаж наплаву. Особливо значним буває зниження цін при ви-мушених продажах товарів, що швидко псуються, - винограду, цит-русових тощо.

Можливий і інший випадок - вимушена закупівля за завищени-ми цінами. Наприклад, покупець, передбачаючи, що ціни знизяться, різко скоротив закупівлю сировини. Але зниження цін не відбулось, усі наявні запаси вичерпані, і потрібно, щоб не спинилося виробниц-тво, закупити партію сировини за будь-якою ціною, оскільки збитки від зупинки підприємства будуть ще вищими, особливо в галузях з безпе-рервним технологічним процесом.

Основна складність дослідження кон'юнктури полягає не в то-му, щоб чітко визначити коло факторів і елементів її формування. Найважливішим завданням будь-якого дослідження кон'юнктури, від успіху розв'язання якого залежить не тільки глибина охоплення і ґрунтовність аналізу, але й точність та правильність прогнозу її роз-витку, є:

А для розв'язання цих завдань необхідно знати та вміти оперу-вати показниками розвитку кон'юнктури.

Показники - це кількісні характеристики, які дозволяють оціни-ти зміни, які відбуваються на ринку, і визначити тенденції у розвитку кон'юнктури, тобто скласти прогноз. Показники, що виступають у ролі індикаторів кон'юнктури, залежно від поставлених цілей аналізу й особливостей розвитку ринку, можуть бути як абсолютними, так і від-носними величинами.

У статистичній літературі наявні дані, які характеризують рух загальногосподарської і товарної кон'юнктури. До системи показни-ків важливо відібрати дані, що найбільш точно й оперативно характе-ризують основні зміни у процесі відтворення.

У процесі дослідження кон'юнктури головну роль відіграють ці-ни. По-перше, це пояснюється тим, що ціни є акумулюючим показни-ком кон'юнктури. Вони відображають рух багатьох інших показни-ків, що характеризують розвиток кон'юнктури. По-друге, це найваж-ливіший показник, і вивчення всіх інших індикаторів носить допомі-жний характер.

Відзначимо, що система показників повинна відбивати різні ви-ди диференціації ринкових цін: асортиментний, територіальний, за ча-сом, різними субринками. Оцінка рівня цін, крім констатації стану цін на момент або за відрізок часу і диференціації рівня цін