Обсяг, напрями та структура міжнародної торгівлі ліцензіями чималою мірою визначаються прискореним розвитком наукових досліджень і розробок у розвинутих країнах, розширенням їх зовнішньоекономічної й фінансової експансії. Загальна сума над-ходжень розвинутих країн від продажу ліцензій зросла з 1,2 млрд. дол. у 1960 р. до 3,5 млрд. дол. у 1970 р., 12,5 млрд. дол. у 1980 р., 15,2 млрд. дол. у 1985 р. і 35 млрд. дол. у 1995 р. Міжнародна ліцензійна торгівля здійснюється здебільшого між промислове розвинутими країнами. На їхню частку припадає 99 % світового експорту і 85 % світового імпорту ліцензій. Цікаво, що продають ліцензії 37 країн, а купує — 71.

Домінуючі позиції в експорті ліцензій займають США, на які припадає найбільша у світі частина видатків на НДДКР. Надхо-дження у США від продажу ліцензій становлять 56 % світового обсягу платежів за ліцензійними угодами.

Друге місце після США за експортом ліцензій належить Швей-царії, третє місце посідає Англія, четверте — Італія. Найбільші імпортери ліцензій — Японія й Італія, а також Німеччина та Франція.

Міжнародна ліцензійна торгівля охоплює в основному про-дукцію прогресивних галузей промисловості: хімічної, електротехнічної, включаючи електроніку, машинобудування. Ці галузі промисловості поглинають основну частку видатків на наукові дослідження в розвинутих країнах.

Оскільки міжнародна ліцензійна торгівля найактивніше роз-вивається між спорідненими фірмами — материнськими і до-чірніми компаніями, що знаходяться в різних країнах, її зміст і спрямованість значною мірою визначаються інтересами найбіль-ших ТНК. Так, на частку внутрішньокорпораційних надходжень припадає понад 60 % усіх ліцензійних надходжень розвинутих країн. Наприклад, у США надходження від продажу ліцензій спорідненим компаніям становлять приблизно 80 % їхнього за-гального обсягу, в Англії — 50 %.

Розмір ринку послуг, відображений статистикою міжнародних спеціалізованих установ, значно занижений через складність об-рахунку всіх туристів, осіб, що працюють за кордоном, фінансових і страхових операцій, прибуток від яких миттєво реінвестується, тощо.

Що стосується географічного розподілу торгівлі послугами, то лідерами тут є вісім найбільш розвинутих країн, на які припадає до 70 % світового експорту послуг і понад 50 % їх імпорту.

До речі, на чотири з цих країн, а саме США, Велику Британію, Німеччину і Францію, припадає 44 % усього світового експорту послуг. Майже абсолютними споживачами на ринку послуг є країни, що розвиваються, за винятком хіба що кількох «нових індустріальних країн», або ринків, що виникають (emerging markets), таких як Південна Корея (експортує інжинірингові, кон-салтингові та будівельні послуги), Мексика (туризм), Сінгапур (фінансові та банківські послуги). Безліч малих острівних країн спеціалізуються на туристичному та готельному бізнесі, що ви-ступає мало не єдиним джерелом їхнього існування.

За останній час Нова Зеландія й Австралія значно збільшили торгівлю послугами. В Новій Зеландії з 1985 по 1997 р. обсяг послуг зріс майже на 80 %, в Австралії — на 70 %. Це пов'язано насамперед із поширенням туризму, а саме зі скасуванням обме-жень у повітряних перевезеннях і створенням туристичних цент-рів. Франція на сьогоднішній день набула ваги як продавець фінансових і фрахтових послуг, а Швеція — у сфері послуг тех-нічного, управлінського й консультативного характеру. На відміну від них експорт послуг США, Великою Британією і Норвегією збільшився незначно. Велика Британія, США втратили більшу частину монополії, що її вони колись мали в галузі фінансових і фрахтових послуг, тоді як Японія та Німеччина стають дедалі вагомішими постачальниками таких послуг. Норвегія пережила нафтовий бум, тож головна увага приділялася тут нафтодобувній індустрії та галузям її обслуговування.

Таблиця 7.6

Структура світової торгівлі послугами |

Обсяг, млрд дол. | Частка, % | Щорічні процентні зміни

1998 | 1990 | 1998 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998

Експорт

Комерційні послуги | 1320 | 100,0 | 100,0 | 1 | 9 | 14 | 7 | 4 | 0

транспорт | 310 | 28,3 | 23,3 | 0 | 10 | 13 | 2 | 2 | -2

туризм | 430 | 33,7 | 32,5 | 1 | 8 | 14 | 8 | 0 | 0

інші комерційні послуги | 580 | 38,0 | 44,2 | 1 | 10 | 15 | 9 | 8 | 1

Імпорт

Комерційні послуги | 1305 | 100,0 | 100,0 | 1 | 9 | 15 | 5——

транспорт— | 31,7 | 29,7 | 0 | 10 | 15 | 1——

туризм— | 31,3 | 30,8 | -2 | 8 | 14 | 4——

інші

комерційні послуги— | 37,0 | 39,5 | 4 | 8 | 16 | 8——

Джерело: Джерело: World Trade Organization. Annual Report 1998. Vol. II. Р. 66.

У структурі світової торгівлі потугами лідирують послуги, що належать до категорії «інші приватні послуги». Експорт їх ста-новив у 1985 р. 126 млрд дол., у 1990 р. — 255 млрд., у 1992 — 305 млрд. дол. (40 % усієї торгівлі послугами в країнах ОЕСР). У 1997 р. частка цієї категорії послуг у світовій торгівлі дорів-нювала 55 %.

У загальному