Сутність грошових розрахунків підприємств
У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також ви-конання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх пла-тежів створює грошовий оборот.
Грошовий оборот — це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру гро-шового обороту на підприємстві справляють вплив стадії вироб-ництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який по-требує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшен-ня платежів, пов'язаних з їх придбанням. Збільшення трудоміст-кості продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійс-нюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошово-го обороту.
Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання ін-шого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації переві-ряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та су-спільною потребою в них.
У соціалістичній економіці рух товарних і грошових потоків у економічній літературі розглядався крізь призму планової організа-ції процесу відтворення і його складових — виробництва, розподілу, споживання.
Ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, ка-піталу і ресурсів. Саме цей момент треба враховувати, розглядаючи рух товарів і пов'язаний з ним оборот грошей.
Оборот грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійс-нюється оплата за товар і гроші переходять від покупця до продав-ця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кож-ний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кош-ти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише по-тенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залу-чаються в активний грошовий оборот.
Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову.
Розмежування грошового обороту на безготівковий і готівковий стає інструментом регулювання об'єкта грошового обороту — грошової маси.
Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підпри-ємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення.
Грошовий оборот на кожному підприємстві пов'язаний з такими напрямками:—
забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, ма-теріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);—
реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування ви-трат і формування доходів;—
сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;—
забезпечення спільної діяльності підприємств;—
отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.
Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю на-званих розрахунків, документооборотом, видами й методами фінан-сового та банківського контролю.
Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб'єктів підприєм-ницької діяльності.
Від правильної організації грошових розрахунків у цілому зале-жить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.
Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народ-ному господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.
Безготівкові й готівкові розрахунки
Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безго-тівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безго-тівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійс-нення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприя-ють банківські установи, у них також заінтересована держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вив-чення, регулювання і контролю грошового обороту.
Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Го-тівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування насе-лення — виплата заробітної плати, матеріального заохочення, диві-дендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.
Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійсню-ються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кош-ти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.
Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тіс-ний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установле-ному порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.
Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалі-зуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з поста-чальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фон-дами в основному здійснюються в безготівковій формі.
Розвиток ринкових відносин зробив необхідними певні зміни в колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зо-крема збільшив можливість застосування готівкової форми. З кін-ця 1998 p. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 p. №473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть проводитись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок ви-ручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.
Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та ін-ших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'я-заних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підпри-ємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.
Підприємства також