Вексельна форма розрахунків
Вексельна форма розрахунків — це розрахунки між постачаль-ником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з від-строчкою платежу, які оформлюються векселем.
Вексель — це письмове безумовне зобов'язання, боргова роз-писка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповід-ний строк і у відповідному місці.
Правовою основою вексельного обігу в Україні є законодавчі, нор-мативні акти, розроблені згідно з положенням Єдиного вексельного за-кону, ухваленого Женевською вексельною конвенцією 1930 року.
Першим реальним кроком на шляху відродження векселя в Україні була ухвала 18 червня 1991 p. Верховною Радою України Закону «Про цінні папери та фондову біржу». У 1992 році Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про застосування векселів в го-сподарчому обороті України».
Застосування цих двох нормативних актів значно розширило можливості правового регулювання вексельного обігу.
Поряд зі створенням нормативної бази, що регулює вексельний сбіг, видаються нормативні акти, спрямовані на розвиток цієї форми розрахунків.
Дальшим кроком щодо впровадження векселя як інструмента фінансово-господарської діяльності підприємства став Указ Президента України "Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності" від 14.09.94 p.
Цим Указам було запроваджено в господарську діяльність підприємства простий товарний вексель. Його можна було застосовувати як засіб оформлення взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності.
Порядок проведення заліку взаємної заборгованості з використанням векселів включає чотири етапи:
— оформлення та облік платіжних документів;—
проведения заліку взаємної заборгованості;—
вексельне оформлення прострочених заборгованостей;—
дальші операції з векселями.
Однак окремі питання вексельного обігу в Україні залишаються ще недостатньо визначеними.
З метою розширення сфери обігу векселів 26 липня 1995 року був виданий Указ Президента України «Про розширення сфери обі-гу векселів», який передбачав скасування обмежень стосовно розмі-ру суми зобов'язань на один вексель. Розмір зобов'язань встанов-лювався за згодою суб'єктів підприємницької діяльності.
Отже, в Україні вже закладено законодавчі основи застосування векселів у розрахунках між постачальниками та покупцями.
За своєю суттю вексель є абстрактним борговим зобов'язанням. Його абстрактність полягає в тім, що він не обумовлений поперед-нім виконанням будь-яких договірних зобов'язань.
Приклад 1.
Підприємство А (покупець) уклало угоду з підприємством Б на поставку товару. Розрахунок за угодою здійснюється векселем, який підприємство А виписує на користь підприємства Б (продавця). Під-приємство Б чомусь не виконало своїх зобов'язань за угодою. У цьо-му разі підприємство А не звільняється від обов'язків сплатити за ве-кселем і не може скористатися фактом невиконання продавцем своїх зобов'язань за угодою для несплати за векселем. Підприємство Б та-кож не втрачає права вимоги за векселем. У цьому полягає основна властивість векселя — вексельна сила — право безумовної вимоги платежу від усіх зобов'язаних за векселем осіб.
З наведеного прикладу випливає, що вексель — це грошове зо-бов'язання, тобто грошовий документ зі строго визначеним відпо-відним набором реквізитів. Це означає, що векселем є тільки той документ, який уміщує всі необхідні реквізити векселя, визначені Положенням про переказний і простий векселі.
Векселі на основі взаємної довіри суб'єктів ринкових відносин функціонують в обігу як розрахунковий засіб, боргове зобов'язання
та як різновид цінних паперів, що має значні переваги над паперо-вими грішми. Ці особливості накладають специфічний відбиток на сферу обігу векселів у порівнянні з іншими цінними паперами. Зо-крема, векселі не знецінюються, в обігу перебувають визначений договором час, скорочують потреби в готівці, зменшують витрати грошового обороту і прискорюють його. Предметом вексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші.
Розвиток кредитних інститутів обумовлений можливістю негай-ного обертання боргових зобов'язань на гроші, що передбачає, у свою чергу, переказування даних зобов'язань третім особам у про-стій та надійній формі. Вексель, що відповідає саме цим вимогам, є зручним інструментом для руху кредитів.
Той, хто дає кредит в обмін на вексель, за необхідності може обернути його на гроші, переказуючи вексель як іншим особам, так і банку з умовою надання знижки з номіналу. Один вексель у проце-сі свого обігу здатний погасити цілу низку грошових зобов'язань
.
Векселі, які застосовуються в господарському обороті як в Україні, так і в міжнародних розрахунках, досить різноманітні. Век-селі різняться за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, наявністю застави, порядком опла-ти, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, формою пред'явлення та іншими ознаками. Класифікацію векселів за різни-ми ознаками зображено на рис.
Векселі казначейські — один із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Вони можуть бути використані:—
для здійснення розрахунків;—
для зарахування сплати податків до державного бюджету;—
як застава для забезпечення інших платежів та кредитів. Векселедавцем і, відповідно, платником за казначейськими вексе-лями є Головне управління Державного казначейства. Такі векселі видаються на пред'явника зі строком платежу не більше одного року.
Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими гру-пами, комерційними банками. Спеціального забезпечення ці папери не мають. Як гарантія їхньої надійності виступає рейтинг векселе-давця, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів.
Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансо-вий в основному використовується для мобілізації грошових ресурсів.
Товарний (комерційний) вексель використовується для кредиту-вання торговельних операцій. Він визначає умови погашення вексе-ледавцем-боржником своїх обов'язків перед постачальником-креди-тором за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи.
Рис. Класифікація векселів
Простий (соло-вексель) виписується і підписується боржником (векселедавцем) і є його борговим зобов'язанням оплатити кредито-ру вказану суму в установлений час. Тобто, оформляючи простий вексель, векселедавець є платником. Підписавши простий вексель, він стає на певний строк боржником особи, указаної у векселі.