Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появою категорії «ви-трати виробництва». Прибуток — це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття ви-трат виробництва. Обособления частини вартості продукції у вигля-ді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх приймає національний дохід за його первинного розподілу і на-ступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутності необхідного й додаткового продукту в суспільстві.

Необхідний і додатковий продукт — це категорії виробництва. Для з'ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що ле-жить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатковий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення «... фонду життєвих кош-тів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем суспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати» Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. — Т. 23. — С. 580..

Додатковий продукт — це вартість, створювана безпосеред-німи виробниками понад вартість необхідного продукту. Додат-ковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. У необ-хідному й додатковому продукті втілено заново створену вар-тість, грошове вираження якої становить національний дохід.

Прибуток — це частина додаткової вартості, виробленої і реа-лізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалі-зована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необ-хідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток — це форма прояву вартості додаткового продукту. Прибуток підпри-ємств сфери матеріального виробництва — це частина національ-ного доходу.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорі-єю. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу ва-лового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фі-нансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господа-рювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу бага-тьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи під-приємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений держа-вою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визна-чення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-госпо-дарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установ-лені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток — це показник, що формується на мікрорівні. Прибу-ток народного господарства — це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структур-них зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових ре-зультатів.

У таблиці наведено дані щодо сучасної структури прибутку по галузях економіки. Частка прибутку промисловості становить трохи більше 50% усього прибутку. Частка цієї галузі в обсязі одержуваного прибутку є достатньо сталою. На збиткове перетво-рилося сільське господарство. Значно зросла частка транспорту і зв'язку в загальному обсязі прибутку й досягла 25,6%. На третьому місці за обсягом отриманого прибутку в 1996 році були підприємст-ва фінансово-банківської сфери.

По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємс-тва, але пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цін-ностей, деяких послуг. Її можна визначити як прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від іншої реалізації може бути отриманий за реаліза-ції на сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. У цьому разі прибуток розраховується так само, як і від реалізації продукції основної діяльності. Прибуток від реаліза-ції основних фондів (групи 1), нематеріальних активів розраховує-ться відніманням від ціни їх реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів об-числюється як різниця між ціною їх реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключаються витрати, пов'язані з ре-алізацією (комісійний збір).

Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації можуть значно коли-ватись на окремих підприємствах і в окремі періоди.

По-третє, це діяльність пов'язана зі здійсненням фінансових ін-вестицій. У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків на державні цінні папери, облігації підприємств, на депозитні рахунки. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку мають тенденцію до зростання. Це обумов-лено розвитком ринкової економіки, фондового ринку.

На обсяг названого прибутку справляють вплив обсяг фінансо-вих інвестицій, їхнє спрямування і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що з другого півріччя 1997 року прибутки від воло-діння корпоративними правами та державними цінними паперами, що отримані суб'єктами господарської діяльності, обкладаються податком.

По-четверте, це діяльність, зв'язана з отриманням позареалізацій-них прибутків і виникненням позареалізаційних витрат підприємств.

До них належать:*

прибутки і збитки минулих років, що виявлені у звітному періоді;*

невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж, аварій);*

надходження