Склад платників збору на обов'язкове соціальне страхування і об'єкт оподаткування такі самі, як і щодо обов'язкового державного пенсійного страхування.

Для суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних і фізич-них осіб, що використовують працю найманих працівників, ставку збору передбачено в розмірі 5,5% від об'єкта оподаткування, визна-ченого Законом. У складі загального нормативу 1.5% становить збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Для підприємств, установ, організацій, де працюють інваліди. збір на обов'язкове соціальне страхування встановлений окремо: 1% від об'єкта оподаткування для інвалідів, які працюють; 5,5% від об'єкта оподаткування для інших працівників підприємства. При цьому збір у розмірі 1% в повному обсязі зараховується у Фонд со-ціального захисту інвалідів.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників, збір на обов'язкове соціальне страхування включають до складу валових витрат під час обчислення оподатко-ваного прибутку, а також відносять на собівартість.

Із суми сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які пра-цюють за трудовим договором (контрактом) чи виконують роботи (послуги), згідно з цивільно-трудовими договорами, збір нараховуєть-ся у розмірі 0,5% тільки на обов'язкове соціальне страхування на ви-падок безробіття. У цьому разі утримання збору здійснюється за ра-хунок нарахованого доходу (заробітної плати). Відповідальність за утримання цього збору покладено на суб'єктів підприємницької дія-льності, що використовують працю найманих працівників.

Збір на обов'язкове соціальне страхування (у тім числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) перера-ховується в державний бюджет платниками збору. Це здійснюється одночасно з отриманням грошей у банках на оплату праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки державного бюджету:

обов'язкового соціального страхування, обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття. Забороняється використання цих коштів не за цільовим призначенням.

Для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, збір визначено у розмірі 0,5% від об'єкта оподаткування тільки на обов'язкове соці-альне страхування на випадок безробіття.

Збір на формування Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту на-селення. Порядок відрахувань у цей Фонд було визначено Законом України «Про формування Фонду для заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення» від 20 липня 1997 p.

Платниками збору (податку) були визначені:*

резиденти — суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, спільні підприємства, інші установи й організа-ції, що здійснювали діяльність, спрямовану на отримання прибутку. і виплачували заробітну плату;*

нерезиденти — юридичні і фізичні особи будь-якої організа-ційно-правової форми власності, що отримували прибутки, джерело яких знаходилося в Україні, і здійснювали оплату праці;*

філії, відділення, інші відособлені підрозділи платників збору, що не мали статусу юридичної особи, але здійснювали оплату праці.

З 1 січня 1999 p. вказаний збір було відмінено. В бюджеті на 1999 p. передбачено надходження вказаного збору як погашення відповідної заборгованості суб'єктами господарювання за 1998 p.

Для фінансування заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення в 1999 році передба-чено виділення коштів з державного бюджету.

Внески в державний інноваційний фонд. Державний іннова-ційний фонд почав створюватися згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 18 лютого 1992 р. № 77 «Про утворення державного інноваційного фонду».

Для формування вказаного фонду підприємства, об'єднання, ор-ганізації здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обся-гу реалізації продукції (робіт, послуг). Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові організації, банки ці відрахування здійс-нюють від обсягу валового доходу. Указані відрахування включаю-ться в собівартість продукції (робіт, послуг).

Згідно з указаною постановою із загальної суми відрахувань 30% в обов'язковому порядку треба було перераховувати в Державний інноваційний фонд. Інші 70% перераховувалися підприємствами, об'єднаннями, організаціями в галузевий спеціальний фонд позабю-джетних коштів, якщо такий фонд утворювався міністерством або відомством. Кошти відрахувань, віднесені на собівартість продукції (робіт, послуг), але не перераховані міністерствам, відомствам, мали вилучатися податковими органами в державний бюджет.

В окремих випадках за письмової згоди керівного органу, який утворював галузевий спеціальний фонд позабюджетних коштів, державні підприємства, об'єднання, організації могли залишати у своєму розпорядженні частину коштів з відрахувань, що належали галузевому позабюджетному фонду.

Підприємства, об'єднання, організації, котрі не мали галузевого спеціального фонду позабюджетних коштів для фінансування інно-ваційної діяльності, могли залишати у своєму розпорядженні 70% відрахувань. Це було можливо за умови, що вони вели науково-дослідні роботи і здійснювали заходи щодо освоєння нових техно-логій і виробництва нових видів продукції. У такому разі залишені в підприємств кошти не можна було спрямовувати на фінансування капітальних вкладень (будівництво, придбання основних фондів, обладнання, приладів), не зв'язаних зі здійсненням науково-дослідних робіт, заходів щодо освоєння нових технологій і вироб-ництва нових видів продукції.

Кошти цих відрахувань залишались у розпорядженні підпри-ємств. Якщо вони не були використані протягом року, то й далі за-лишались у розпорядженні підприємства і використовувались за ці-льовим призначенням у наступному році.

Якщо підприємство не проводило науково-дослідних робіт, не вживало заходів для освоєння нових технологій і виробництва но-вих видів продукції, відрахування здійснювались тільки в Держав-ний інноваційний фонд у розмірі 0,3%. Решта 0,7% не нараховува-лась.

Згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 1998 рік» у бюджеті було сконцентровано всі відрахування підприємств на ін-новаційну діяльність. Таке саме рішення прийнято на 1999 рік.

Збори і відрахування на фінансування автомобільних доріг

Чинний порядок визначення відрахувань і зборів на фінансуван-ня автомобільних доріг регулюється такими основними норматив-ними документами: Закон України «Про джерела фінансування на-родного господарства України» 1991 p.. Постанови Кабінету Мініс-трів України від 1.07.93 p. № 390 і від 4.04.94 p. № 367, Закон України «Про