Показники стану власних оборотних коштів

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів підприємства ви-значається як різниця між сумою підсумку І розділу пасиву балансу Ф.1 та рядка 530 і підсумком І розділу активу балансу Ф.1 та рядка 300.

Тобто із суми І розділу пасиву «Джерела власних та прирівняних до них коштів» (ряд. 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу «Основні засоби та інші позаоборотні активи» (ряд. 070, графа 4) та позикові кошти (ряд. 300).

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом лає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення норма-тиву оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може ви-никнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у резуль-таті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів при-бутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збере-ження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; не-своєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;

наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі знач-ним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підпри-ємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визна-чені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімаль-них потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бю-джету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріаль-них цінностей від інших організацій; неповного використання при-бутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправда-ним у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зрос-тання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад ви-робництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом — явище в господарській діяльності під-приємств досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність вла-сних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їх величин.

Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання

Для характеристики ефективності використання оборотних кош-тів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підпри-ємства здійснюють один оборот.

де О — термін обертання оборотних коштів, днів;

С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

Д — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р — обсяг реалізації продукції, грн.

Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здат-ний відображати одночасно результат процесу матеріального від-творення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період — і ефективність використаних у цьому процесі мате-ріальних засобів і коштів. За сучасних умов він може використову-ватись на рівні підприємств і на макрорівні для розробки комплекс-них економічних програм.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактич-но. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їх статей (табл. 1).

Таблиця 1

РОЗРАХУНОК ОБЕРТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА КВАРТАЛ

№ п/п | Показник | Од. вим. | За пла-ном | Фактично | Відхилення від плану (+, -)

1 | Реалізація товарної продукції | Тис. грн. | 7200 | 7500 | +400

2 | Середні залишки нормованих оборотних коштів | Тис. грн. | 3200 | 3350 | +100

3 | Одноденний обсяг реалізації продукції | Тис. грн. | 80.0 | 83,3 | +3,3

4 | Час обертання оборотних коштів | Дні | 40,0 | 39,6 | -0,4

Дані таблиці свідчать, що фактичний час обертання оборотних коштів за квартал скоротився проти плану на 0,4 дня (40,0 — 39,6).

Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням факти-чного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів. У нашому прикладі за рахунок при-скорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 33,3 тис. грн. (83,3 х 0,4).

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:

де Ко — коефіцієнт обертання оборотних коштів;

Р — обсяг реалізованої продукції, грн.;

С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів обчислюється за та-кого формулою:

де Кз — коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує величину оборотних коштів на 1 грн. реалізо-ваної продукції. Чим менше оборотних коштів припадає на 1 грн. реалізованої продукції, тим ліпше вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборотних кош-тів може використовуватися коефіцієнт ефективності. Він обчислю-ється за формулою:

де Ке — коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;

П — прибуток від реалізації товарної продукції, грн.

Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів. Що більший він, то ефективніше використовую-ться оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і під-вищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних ціннос-тей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реаліза-ції непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це пряме скоро-чення