Наднормативні запаси незавершеного виробництва і готової про-дукції можуть створюватися на підприємствах у зв'язку з приско-ренням темпів зростання обсягів виробництва, некомплектністю постачання, транспортними утрудненнями щодо відправлення про-дукції споживачам, припиненням відвантажень продукції спожива-чам через їхню неплатоспроможність тощо.

У складі витрат майбутніх періодів банки видають підприємствам позики на покриття сезонних витрат, оскільки в періоди сезонного зменшення обсягів виробництва або міжсезонного простою витрати на виготовлення продукції тимчасово не покриваються виручкою від реалізації. Так, цукровий завод навіть у період міжсезонного простою (лютий—серпень) потребує коштів на ремонт обладнання, утримання постійного персоналу, проведення всіх підготовчих робіт до сезону цукроваріння. Ці витрати він покриває за рахунок банківських позик, а розраховується за них з виручки від реалізації цукру.

Витратами майбутніх періодів є також витрати, пов'язані з осво-єнням випуску нових видів продукції, пусконалагоджувальні витра-ти. Якщо ці витрати кредитує банк, то в кредитних угодах називає-ться конкретна продукція і витрати включаються в її собівартість.

За допомогою кредитів підприємство, коли йому тимчасово бра-кує власних коштів, може розрахуватись зі своїми постачальниками.

Отже, кредит необхідний і для підтримування кругообороту фондів діючих підприємств, що обслуговують процес реалізації продукції.

Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удос-коналенням технології виробництва, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підпри-ємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, приз-начених на ці цілі, а саме: прибутку й амортизаційних відрахувань.

Використання різноманітних форм кредитування підприємства прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів та сприяє підви-щенню ефективності фінансово-господарської діяльності.

Визначаючи потреби в кредитах, підприємства виходять із за-гальної потреби у коштах і наявності таких.

Приклад 1.

Підприємству необхідно закупити сировини та півфабрикатів для організації виробництва продукту х у сумі 1870 тис. гри. Власних джерел воно має лише 1270 тис. гри. Відтак підприємство відчува-тиме додаткову потребу в оборотних коштах у сумі 600 тис. грн., яка може бути задоволена іа рахунок кредиту.

Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином. На першому етапі розра-ховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими на-прямками: формування виробничих запасів, незавершеного вироб-ництва, готової продукції.

На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кре-дитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах. Для цього можна користуватися формулою:

Ко.б=ОК-ОКн-ОКпр+КЗ,

де Ко.б — необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборо-тні кошти;

OK — потреба в оборотних коштах;

ОКн — власні оборотні кошти на початок періоду;

ОКпр — поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства;

КЗ — зменшення кредиторської заборгованості.

Потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти ви-значається на основі інвестиційної програми за окремими етапами її реалізації та з урахуванням власних джерел фінансування.

Власні кошти для фінансування інвестиційних програм складаю-ться з амортизаційних відрахувань, частини прибутку, яка спрямовує-ться на реконструкцію, технічне переоснащення, нове будівництво.

Після проведення розрахунків потреби підприємства в кредитних ресурсах визначають період їх залучення. Період залучення кредитів — це час з моменту надання банківського кредиту до моменту його пов-ного погашення та виплати відсотків за користування. Період залучен-ня кредиту визначається банком. Практика свідчить, що нині в Україні у зв'язку з високою інфляцією цей строк не перевищує З місяців.

У банківській практиці для визначення розмірів кредиту викори-стовується метод, коли позика видається не в повному обсязі, а за мінусом визначеної частини у відсотках до заявленої величини кре-диту. Ця величина для кожного підприємства може бути різною, ви-ходячи з його кредитоспроможності і ступеня ризику кредитування.

Класифікація кредитів, що надаються підприємствам

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:—

за кредиторами;—

за формами та видами;—

за метою використання;—

за терміном надання;—

за забезпеченням;—

за порядком надання.

Кредиторами підприємств можуть бути:*

банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (бан-ківський, лізинговий кредити);*

підприємства (комерційний кредит);*

держава (державний кредит, який надається через уповнова-жені банки);*

міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки).

Форми та види кредитів зображено на рис. 2

Рис. 2 Форми та види кредитів, що надаються підприємствам

До видів кредитів належать:*

банківський;*

комерційний;*

державний;*

лізинговий.

Банківський кредит — це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпе-чення. Банківський кредит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит — це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит — це економічні, кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання. Джерелом державного кредиту є кошти державного бюджету, які спрямовуються в уповно-важені банки для здійснення кредитування підприємств.

Лізинговий кредит — це стосунки між суб'єктами господарю-вання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).

Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний — у товарній. Банківсь-кий та державний кредити погашаються у грошовій формі. Комер-ційний кредит також повертається переважно в грошовій формі. У період становлення ринкових відносин можлива його сплата як у товарній, так і у змішаній формах (товарній і грошовій одночасно). Лізинговий кредит може погашатися в грошовій, товарній та змішаній формах.

Слід зазначити, що традиційно в країнах з розвинутою ринковою економікою факторингові та лізингові кредитні послуги підприємс-твам надаються переважно спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами — факторинговими та лізинговими компаніями.

В Україні кредитні послуги у вигляді факторингу надають тільки комерційні банки. Лізингові послуги надають переважно лізингові компанії. У зв'язку з цим лізинговий кредит умовно віднесений до групи небанківських кредитів.

Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спря-мовані на фінансування:*

оборотних коштів;*

основних засобів.

Підприємство має можливість отримувати кредити на придбання товарно-матеріальних запасів, обладнання, інших активів, розши-рення та модернізацію