Альтернативна санація
Альтернативна санація поєднує елементи чистої санації (змен-шення статутного фонду) та санації із залученням додаткових вне-сків власників. За такої форми санації перед акціонерами (власни-ками) стоїть проблема вибору: або вони здійснюють цільові внески для погашення балансових збитків підприємства За спрямування цільових внесків засновників підприємства на погашення збит-ків минулих років, збитки списуються в дебет рахунків 75 «Розрахунки з учасника-ми» або 70 «Розрахунки з оплати праці». і збері-гають належну їм частку (в абсолютному і відносному розмірах) номінальної вартості статутного фонду, або погоджуються на зниження номінальної вартості, не здійснюючи жодних доплат. Фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоратив-них прав підприємства однакові, проте для суб'єкта господарю-вання найліпшим буде здійснення додаткових внесків, оскільки в такому разі залучаються додаткові ліквідні засоби, а отже, поліп-шується платоспроможність підприємства.
Приклад 1.
Визначимо, яким має бути розмір альтернативних цільових внес-ків для покриття балансових збитків за заданої номінальної вартості акцій (НВ) в 50 у.о. (кількість акцій становить 40 шт.) та запланова-ному розмірі валового санаційного прибутку в 1500 у.о. Баланс під-приємства до проведення санації мас такий вигляд:
А | П
Основні засоби
Запаси і витрати
Дебіторська заборгованість
Грошові кошти | 1200
1500
200
20 |
Статутний фонд
Непокриті збитки
Довгострокові пасиви
Короткострокові пасиви | 2000
-1080
1200
800
Баланс | 2920 | Баланс | 2920
Балансовий (розрахунковий) курс акцій (БК) становить:
або 23у.о. (50 x 46%)
У разі чистої санації для одержання запланованого санаційного прибутку статутний капітал слід зменшити на 1500 у.о. (до 500 у.о.).
Співвідношення, за яким зменшуватиметься статутний фонд, становитиме 4 : 1 (). Це означає, що кожен акціонер із кожних чотирьох належних йому акцій три віддає для анулювання. Урахо-вуючи існуючий балансовий курс акцій, збиток акціонера за повер-нення ним трьох акцій становитиме 69 у.о. (23 х 3). Акціонер, який робить додаткові внески, буде в такій самій ситуації: для одержання однієї повноцінної акції після санації він має зробити доплату в роз-мірі 69 у.о.
Розрахункова вартість однієї акції після санації дорівнює сумі номінальної вартості акції та чистого санаційного прибутку (ЧСП), який припадає на 1 акцію.
Валовий санаційний прибуток — це різниця між розміром стату-тного фонду до і після санації. Балансовий курс акції після санації (БКС) становитиме:
Баланс підприємства після проведення санації матиме такий вигляд:
А | П
Основні засоби
Запаси і витрати
Дебіторська заборгованість
Грошові кошти | 1200
1500
200
20 |
Статутний фонд
Чистий санаційний прибуток
Довгострокові пасиви
Короткострокові пасиви | 500
420
1200
800
Баланс | 2920 | Баланс | 2920
Балансовий курс однієї акції після санацій становитиме 184 %
. Це означає, що держатель однієї акції після санації одержав приріст вартості в розмірі 69 у.о. Отже, збиток, який мав акціонер на кожні чотири старі акції, компенсується приростом вар-тості однієї акції. Фінансовий стан акціонера, який віддав свої акції для анулювання до і після санації, не змінився. Такий самий резуль-тат і для акціонера, який робить доплати.
Цільові внески акціонерів на покриття збитків можуть здійсню-ватися тільки на добровільній основі. Навіть рішення зборів акціо-нерів не може зобов'язати окремого співвласника подати безпово-ротну фінансову допомогу підприємству. Рішення акціонера на користь доплати чи анулювання акцій залежить від того, як він оці-нює перспективи розвитку даного підприємства, зокрема майбутню динаміку біржового курсу його акцій.
Крім названих форм фінансової участі власників у санації під-приємства, слід згадати також надання фінансових ресурсів на умовах позики. Ідеться як про безпосереднє кредитування власни-ками свого підприємства, так і про надання ними гарантій та пору-чительств (інших видів кредитного забезпечення). Надання позик власниками перед загрозою можливого банкрутства підприємства пов'язане з надзвичайним ризиком.
Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
Фінансова участь кредиторів у санації боржників може здійсню-ватися:
а) пролонгацією та реструктуризацією наявної заборгованості;
б) повною або частковою відмовою від своїх вимог;
в) наданням додаткових кредитних ресурсів;
г) наданням кредитного забезпечення (поручительства, гарантії);
д) трансформацією боргу у власність.
Безперечно, активної участі кредиторів у фінансовому оздоров-ленні можна очікувати тільки тоді, коли внаслідок санації та збере-ження підприємства-боржника вони отримають повніше задоволен-ня своїх вимог, ніж за його ліквідації. Кредитори можуть зважитися на матеріальний ризик в обмін на майбутню участь у прибутках да-ного підприємства, в обмін на великий пакет акцій боржника або з надією отримати надійний ринок збуту своєї продукції (джерело постачання сировини для свого виробництва) тощо.
У даному контексті в науковій літературі з питань санації об-ґрунтовується така форма реструктуризації пасивів підприємства, як «конверсія боргу у власність». Суть її полягає в тім, що підприємст-ва-боржники стимулюють великих кредиторів, зокрема обслугову-ючий банк, придбати корпоративні права в обмін на боргові вимоги. У результаті даної операції боржник досягає подвійної мети:
1) підвищується ринковий курс корпоративних прав, оскільки відбувається їх додаткова закупівля;
2) поліпшується структура балансу, оскільки співвідношення власних та позикових коштів змінюється в позитивному для підпри-ємства напрямку.
Характерною для Східної Європи є ситуація, коли законодавці цих країн не дозволяють кредиторам списувати борги своїх борж-ників. Нестягнення цих сум призводить, як правило, до збільшення різного роду об'єктів оподаткування. Так, згідно зі статтею 12 Зако-ну України «Про податок на прибуток підприємств» платники подат-ків мають право зменшувати суму оподатковуваного доходу звітно-го періоду на вартість відвантажених товарів у разі, коли покупець таких товарів затримує без погодження з платником податку оплату їхньої вартості. Проте це зменшення здійснюється тільки тоді, коли кредитор звернувся із заявою до арбітражного суду про стягнення заборгованості з боржника або про визнання його банкрутом, а та-кож коли на подання кредитора нотаріус учинив виконавчий напис про стягнення боргу з дебітора чи стягнення заставленого майна, Податкові аспекти стягнення дебіторської