У законодавстві не визначено критеріїв конкурсного відбору са-наторів державних підприємств, що створює простір для вільного прийняття рішень у цій сфері. Зокрема, арбітражні суди допускають участь двох і більше санаторів, які діють на підставі взаємної угоди. Ця угода має містити зобов'язання санаторів задовольнити вимоги всіх кредиторів у погоджені з ними терміни, вказівки на тривалість санації, на розподіл відповідальності санаторів перед кредиторами. узгоджені умови реорганізації підприємства, що перебуває у фінан-совій кризі. Розглянемо конкретний приклад з арбітражної практи-ки. Арбітражний суд Черкаської області затвердив умови санації AT «Городищенський цукроворафінадний завод», згідно з якими:

1. Асоціація «Інтерагро» та торговий дім «Р» перебирають на се-бе заборгованість санованого підприємства та зобов'язуються пога-сити її протягом 10 днів після затвердження постанови про умови проведення санації.

2. Регіональне відділення Фонду державного майна у Черкаській області передає санаторам пакет акцій кількістю 366788 штук (що ста-новить 21,7% статутного фонду санованого підприємства), який розпо-діляється між санаторами порівну в кількості 183394 акцій кожному.

3. Учасники санації виконуватимуть прийняті перед кредиторами зобов'язання в повному обсязі та нестимуть за їх виконання соліда-рну відповідальність.

Арбітражний суд повинен затверджувати й результати конкурс-ного відбору, і погоджені умови санації (реструктуризації) юридич-ної особи боржника недержавної форми власності. У цих випадках відбір санаторів та погодження з ними умов реструктуризації здійс-нюється власником майна. Як правило, переважне право на участь у проведенні санації мають власники підприємства-боржника, креди-тори та члени трудового колективу підприємства.

Третім елементом санації є погодження між санатором та кре-диторами умов виплати боргу. Ці умови включають строки виплати, її послідовність, форми оплати тощо.

Санація затверджується арбітражним судом тільки за пого-дження умов щодо всіх трьох її складових. У разі недотримання будь-якої з них учасник угоди, права та інтереси якого постражда-ли внаслідок такого порушення, має право на захист своїх прав згідно зі статтею 6 Цивільного Кодексу України. Захист поруше-ного права, яке виникло із санаційної угоди, здійснюється поза межами провадження справи про банкрутство поданням окремого позову.

Процедура санації у справах про банкрутство ще не набула в Україні належного поширення й застосовується досить рідко. Так, за 1996 p. усіма арбітражними судами України було винесено лише 28 постанов про затвердження режиму санації.

Санація шляхом реорганізації (реструктуризації")

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворен-ня) підприємства проводиться з дотриманням вимог антимонопольно-го законодавства згідно з рішенням власника, а в деяких випадках з рішення власника та трудового колективу або органу, уповноважено-го створювати такі підприємства, чи на ухвалу суду (арбітражного суду). Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду даної юридичної особи.

Міністерством економіки України затверджено методичні реко-мендації щодо проведення санаційної реструктуризації підприємств. Згідно з рекомендаціями реструктуризація підприємства — це про-ведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні при-вести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обся-гів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефектив-ності виробництва. Таким чином, реструктуризація є ширшим поняттям, ніж реорганізація, оскільки реорганізація підприємства є складовою частиною його реструктуризації.

Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провес-ти поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприєм-ства, що перебуває в кризі. Аналіз здійснюється на підставі основ-них характеристик діяльності даної юридичної особи. За резуль-татами аналізу роблять висновок щодо ліквідації підприємства чи доцільності його реорганізації. Якщо прийнято рішення про реор-ганізацію юридичної особи, то необхідно розробити план реор-ганізаційних заходів.

План реорганізації (реструктуризації) пови-нен містити:

а) економічне обгрунтування необхідності проведення реорганізації;

б) пропозиції щодо форм та методів реорганізації;

в) суму витрат на проведення реструктуризації та джерела їх фі-нансування;

г) інші конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану. Реорганізацію підприємства, яка може призвести до негатив-них екологічних, демографічних та інших наслідків, що торкають-ся інтересів населення певної території, треба погоджувати з від-повідною Радою народних депутатів та державними адміністра-ціями на місцях.

Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих випадках з метою запобігання монополізації ринків такі види санаційної реорганізації, як злиття, поглинання, приєднання, можуть бути здійснені лише за згодою Антимонопольного коміте-ту. У зв'язку з цим до складу робочих груп з питань реорганізації можуть входити також представники Антимонопольного комітету України. Нагадаємо, що в Україні вважають монопольним підпри-ємство, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 від-сотків.

Така форма санаційної реорганізації, як злиття, здійснюється об'єднанням підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, з ін-шим, фінансове стійким підприємством. За злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприєм-ства, яке виникло внаслідок злиття. Бухгалтерські баланси обох під-приємств консолідуються.

В антимонопольних законодавствах багатьох країн розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне (конгломератне). Законодавчий контроль спрямований в основному на вертикальні злиття, оскільки в результаті їх здійснення підприєм-ства одержують можливість створювати перешкоди для доступу на ринок, встановлювати дискримінаційні ціни, створювати дефіцит на ринку певного товару тощо, що призводить до посилення концент-рації на ринку та до припинення конкуренції. Горизонтальні злиття відбуваються, як правило, з невеликими підприємствами і суттєво не впливають на рівень конкуренції. Завдяки такому злиттю підпри-ємства, проте, можуть позитивно використати ефект масштабу, одержати доступ до певних ринків тощо.

За приєднання одного підприємства до іншого до останнього пе-реходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. Після приєднання підприємство-боржник (згідно зі статтею 34 За-кону «Про підприємства в Україні») виключається з державного ре-єстру та