*визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві;

*організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;

*встановлює правила перевезення. зберігання та інкасації готівкових грошей;

*визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банк тон і монет та їх знищення.

На Центральний банк покладається регулювання грошового обігу в країні, в зв’язку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання.

Для регулювання діяльності комерційних банків Національний банк України визначає для них такі економічні нормативи:

*мінімальний розмір статутного фонду;

*граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів;

*показники ліквідності балансу. Визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов’язаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів;

*розмір обов’язкових резервів, що розміщуються в Національному банку;

*максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, дорученням та інші зобов’язання;

*максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків. Являють собою загальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою.

РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ

Регулювання банківської сфери починається з реєстрації банку та видачі йому Національним банком України ліцензії на здійснення банківських операцій. Комерційні банки мають дотримуватись економічних нормативів, визначених Національним банком України.

Згідно з постановою НБУ, до 1 січня 1995 р. всі комерційні банки України мали зареєструвати та сплатити статутний капітал в розмірі 0,5 млн. ЕКЮ, а також сформувати власні кошти, еквівалентні не менш 1 млн. ЕКЮ. На кінець першого кварталу 1995 р. лише 12 українських банків мали статутні фонди, еквіваленті 500 тис. ЕКЮ, а 8 – більше 1 млн. ЕКЮ.

В 1995 році через високу податкову ставку (50%) та інфляцію банки не витримали нормативу капіталу. З урахуванням інфляції та темпів зростання капіталу в 1995 р. сукупний статутний фонд банків України зменшився в 1,2 рази і на початку 1995 року становив 8781 млрд. грн.

Крім розміру мінімального статутного фонду, процедура реєстрування банків передбачає виконання деяких інших вимог. Вони різні у різних країнах. Наприклад. Значним ускладненням для реєстрації в США було те, що утворення нового банку на певній території ставилось у залежність від обсягу банківських послуг вже діючих банків.

Страхування кредитної діяльності банку.

Крім страхування депозитів. для запобігання банкрутств використовується страхування кредитного ризику банку. Так, в Україні Постановою НБУ з 1995 р. всі комерційні банки в обов’язковому порядку повинні поетапно (за певною схемою) створити страховий фонд комерційного банку і повному обсязі сформувати його до 1 березня 1996 року.

Страховий фонд комерційних банків формується за всіма виданими кредитами в національній валюті для покриття можливих збитків, що виникають внаслідок кредитної діяльності. Він може використовуватись тільки на погашення простроченої кредитної заборгованості. Розмір страхового фонду залежить від загальної суми кредитів, наданих банком, та розподілу кредитів за групами ризику. Загальний обсяг фонду повинен щомісяця уточнюватися відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості.

Залежно від оцінки кредитного ризику позички, надані банком, розподіляється на 5 умовних груп:

*Стандартні – кредити з обов’язковим надійним забезпеченням, надані позичальникам, які мають стабільне фінансове становище та високий рейтинг платоспроможності (обсяг резервування 2% від їх загальної суми);

*Задовільні – кредити. надані позичальнику з надійним забезпеченням і з задовільним фінансовим становищем, окремі аспекти якого викликають деякі сумніви (наприклад, випадки несвоєчасного не сплачення процентів, порушення цільового використання кредиту, погіршення деяких економічних показників його діяльності тощо) (розмір резервування 5% від загальної суми);

*Граничні – кредити, забезпечені гарантіями страхових компаній; кредити, за якими прострочена заборгованість становить від 30 до 90 днів; кредити, що пролонговувалися; кредити. надані клієнтам інших банків, тощо) (розмір резервування 30% від їх загальної суми)№

*Сумнівні – кредити, надані позичальникам, які на момент звітності опинились в сумнівному фінансовому стані наприклад, борги за іншими позиками, проблеми з реалізації продукції, недостатність власних обігових коштів, зменшення прибутку. прострочена заборгованість становить від 90 до 180 днів, сумнівне становище гаранта позики, відсутність забезпечення, тощо) (розмір резервування 80% від загальної суми);

*Безнадійні – кредити, надані позичальникам з “неліквідним” балансом; банкрутом та “лжебанкрутом”, позички, надані під опротестовані векселі; прострочена заборгованість становить більше 180 днів; брак достовірної інформації про постачальника, тощо) (розмір резервування 100% від їх загальної суми).

1.АНАЛІЗ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

На кожному підприємстві в процесі аналізу оцін-ть ефективність використаних оборотних засобів, а також встановлюють вплив використаних оборотних засобів на додаткове, залучення чи вивільнення коштів, особливо позичених.

Для ефективної роботи підприємства необхідно ефективно використовувати оборотні засоби. Узагальнені показники, що п-зує використання оборотних коштів є їхня оборотність. Оскільки прискорення оборотів оборотних засобів сприяє економії суспільного часу та вивільнення коштів з обороту.

Основне завдання аналізу є пошук резервів щодо поліпшення використання оборотних засобів. Основне джерело для аналізу оборотності обор. засобів є звіт підприємства про фінансові результати.

Для вимірювання оборотності оборотних засобів використовують такі показники

-коефіцієн оборотності обор. засобів, що характеризує кількість оборотів яке здійснить оборотні кошти протягом звітного періоду і визначить відшкодування.

Реалізація продукції до середньорічної вартості о/з.

-коефіцієнт закріплення оборотних коштів показує суму оборотних коштів, яка припадає на 1 грн. реалізації пред. Цей показник визначається .

-тривалість одного обороту в днях, В= .

Для розрахунку