здійснення радикальних заходів стосовно подальшого вдосконалення механізмів платіжних операцій;*

зміна існуючого порядку стягнення з підприємств податків та зборів — перехід від авансованого внесення платежів у бюджет до виконання зобов'язань перед бюджетом за кінцевими результатами фінансово-господарської діяльності, тобто при отриманні прибутку;*

надання державної допомоги тим підприємствам, котрі потрапили, незалежно від результатів діяльності, в скрутне становище, діяльність яких не може бути призупинена, виходячи із загальнодержавних інтересів;*

поступове згортання неперспективних виробництв водночас Із соціальним захистом населення;*

стимулювання торговельно-посередницької діяльності, розширен-ня відповідної інфраструктури, її ефективне кредитування, що має сприяти подоланню платіжної кризи, та інші заходи.

Досить вагомий внесок в подальший розвиток фінансової системи, уточнення шляхів її стабілізації внесли «Невідкладні заходи щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи»

Згідно з «Невідкладними заходами щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи», затвердженими Президентом України після розгляду Вищою економічною Радою Президента України, Радою регіонів при Президентові України та Кабінетом Міністрів України 18 серпня 1997 р. (№ 298/97-РП), передбачається предусім іти шляхом, з одного боку, поглиблення грошової та макроекономічної стабілізації, з іншого — суттєвого зниження податкового тиску на товаровиробника, його ефективного захисту, прискорення амортизаційного процесу.

Здійснення всього комплексу передбачених політикою економічного зростання заходів має водночас на меті створення необхідних передумов для фінансової стабілізації. Вперше за останні

0

роки ставиться питання про фінансову стабілізацію економіки на якісно новій основі — пріоритетності стабілізації фінансів низової ланки: підприємств та інших організацій, суб'єктів підприємницької діяльності.

Особливо гострою залишається ситуація з реальним збалан-суванням Державного бюджету України. Інші дефіцити бюджету встановлено на максимально можливій позиці, її потрібно знижувати.

Для цього потрібні радикальні заходи щодо розширення бази оподаткування шляхом виведення значної частки економіки з «тіні». Водночас слід шукати шляхи більш економного та раціонального використання бюджетних асигнувань. Головне полягає в тому, щоб звести витрати до такого рівня, який здатна витримати держава.

Не має і не може бути альтернативи дальшому зниженню інфляції. Якщо Україна хоче досягти реального економічного зростання і стабілізувати життєвий рівень, маємо ставити перед собою завдання за будь-яких умов забезпечити дальше зниження темпів інфляції.

У зв'язку з цим чи не найскладнішим завданням даного періоду розвитку держави є органічне поєднання фінансової та грошової стабілізації. Йдеться про утвердження фінансової стабілізації в широкому розумінні, що передбачає, насамперед, зміцнення підприємств та організацій, домашніх господарств з одночасним зниженням інфляції, зменшенням дефіциту бюджету, подоланням платіжної кризи, дефіциту платіжного балансу, поліпшенням розрахунків за внутрішніми та зовнішніми боргами.

Ключове питання — органічне поєднання політики економічного зростання та фінансової стабілізації з активною соціальною політикою.

Ситуація в соціальній сфері не дозволяє відкладати її реформу-вання на пізніші строки. Слід враховувати й те, що низький платоспроможний попит населення став нині основним стимулюючим фактором виходу економіки з кризи. З огляду на це політика економічного зростання та фінансової стабілізації не може здійснюватись за рахунок скорочення соціальних видатків і дальшого спаду реальних доходів населення.