Якщо проаналізувати структуру поповнення бюджетів вищих Навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, то можна зробити висновок про те, що частка позабюджетних коштів впевнено зростає. Так, в 1996 році величина позабюджетних коштів у загальній сумі надходжень становила 30,5 відсотка, в 1997 — 32,5 відсотка, в 1998 — 4401 відсотка, а в 1999 — 55,89 відсотка. Позабюджетні надходження у 1999 ро-ці порівняно з 1996 року збільшилися в 3,8 рак, а бюджетні — тільки в 1,3 разу. Це ще раз підкреслює посилення значущості позабюджетне діяльності в системі вищої школи

Основою впровадження механізму застосування платних послуг у вищих навчальних закладах є Закон України “Про освіту”, де визначено, що додатковими джерелами фінансо-вою забезпечення освіти можуть виступати кошти від надан-ня платних послуг. Перелік платних послуг в системі вищої освiти досить широкий і залежить від, конкретних можливостей відповідного навчального закладу, попиту населення та потреб економіки. В цілому платні послуги можна об'єднати із такі групи.

Перша — платні послуги, що забезпечують отримання пев-ного освітнього рівня (початкового, середнього, вищого) та спеціальностей на різних формах навчання (стаціонарна, вечір-ня, заочна, екстернати а). Насамперед це плата за підготовку кадрів у державних закладах вищої освіти на основі укладених господарських договорів з підприємствами та окремими грома-дянами, плата за навчання в недержавних вищих навчальних закладах, які отримують на підготовку кадрів спеціальну ліцен-зію Міністерства освіти. Друга — освітні платні послуги з по-глибленого вивчення окремих предметів, оволодіння загальними чи практичними навичками, які в більшості випадків надають-ся через гуртки, факультативи тощо. Це послуги, пов'язані з розвитком особистості студента, підвищенням його культур-ного рівня, організацією оздоровлення, відпочинку, спортив-них та культурних заходів тощо. Плата за ці послуги дозволяє розширити соціальну сферу діяльності навчальних закладів, по-ліпшити їхню якість, забезпечити різноманітність. Третя група платних послуг пов'язана з господарською діяльністю навчаль-них закладів. У більшості випадків це плата за здавання в орен-ду приміщення, обладнання, надання транспортних послуг, ви-дачу окремих документів, їх копій, дублікатів.

Платні послуги дозволяють збільшити обсяг вкладень у сферу вищої освіти. При цьому слід наголосити, що основ-ною метою надання платних послуг повинно бути не одержан-ня прибутку, а подальший розвиток національної освіти.

Вищий навчальний заклад самостійно використовує бюд-жетні та позабюджетні кошти відповідно до кошторису доходів і видатків.

Для планування видатків на утримання вищого навчально-го закладу 111—IV рівнів акредитації розраховують контингент студентів, аспірантів за формами навчання. Ці показники об-числюють як середньорічні. Виходячи з розрахованих середньо-річних контингентів визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів та аспірантів різних форм навчання на одного викладача.

Фонд заробітної плати по вищих навчальних закладах пла-нується за групами персоналу: професорсько-викладацького складу, навчально-допоміжного, адміністративно-допоміжного, адміністративно-господарського та іншого персоналу. Фонд за-робітної плати професорсько-викладацького складу розрахову-ють виходячи з кількості посад і середньої ставки заробітної плати. Ставки заробітної плати залежать від посад, вченого звання (професор, доцент), вченого ступеня (доктор, кандидат наук) і стажу педагогічної роботи. Фонд заробітної плати інших груп персоналу визначають згідно з типовими штатами і затвер-дженими посадовими окладами.

Значну частку у витратах вищих навчальних закладів ста-новлять стипендії. Стипендії — це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відді-леннях за рахунок бюджетних коштів, а також особам, які про-ходять підготовку в аспірантурі та докторантурі. Стипендія призначається студентам, які мають середній бал успішності 4 і вище, за особливі успіхи у навчанні та науково-технічній творчості можуть встановлюватися персональні стипендії в ме-жах стипендіального фонду.

Стипендії студентам виплачуються в межах доведених лі-мітів стипендіального фонду. В межах доведених лімітів нав-чальні заклади вирішують питання призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату насамперед студентам з числа дітей-сиріт, дітей, що залишилися без опіки батьків, та з малозабез-печених сімей.

За іншими статтями кошторису вищих навчальних закладів 11) — IV рівнів акредитації видатки планують так само, як і по інших бюджетних установах.

Основними виробничими показниками вищих навчальних закладів освіти І та ІІ рівнів акредитації є число студентів і груп різних форм навчання. Ці показники розраховують як серед-ньорічні.

Найбільшими є видатки па заробітну плату, що включають заробітну плату педагогічного, навчально-допоміжного, адмі-ністративно-господарського та іншого персоналу. Основою для планування фонду заробітної плати викладачів с кількість груп навчального закладу, кількість оплачуваних годин па одну гру-пу та середня вартість педагогічної навчальної години.

Кількість груп визначають виходячи з кількості учнів і нор-ми наповнення груп, яка для денної форми навчання становить 20—30, а заочних відділень — 15—20 чоловік. Кількість оплачуваних навчальних годин на одну групу розраховують за нав-чальним планом. Вартість однієї години обчислюється виходя-чи з норми викладацької роботи 720 годин на рік і ставки за-робітної плати. Остання залежить від освіти та кваліфікації, її розмір визначають за тарифікаційним списком.

Крім того, до фонду заробітної плати включають доплату за перевірку письмових робіт, керівництво предметними комісія-ми, завідування лабораторіями та кабінетами. Інші види видат-ків плануються так само, як і в навчальних закладах III—IV рів-нів акредитації'.

Професійно-технічний навчальний заклад — це заклад осві-ти, що забезпечує реалізацію прав громадян на професійно-тех-нічну освіту, оволодіння робітничими професіями, спеціальнос-тями, кваліфікацією відповідно до їхніх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Фінансування професійно-технічних навчальних закладів у межах обсягів державного замовлення здійснюється за раху-нок коштів державного бюджету. Так, за рахунок коштів дер-жавного бюджету у 2001 році у 960 професійно-технічних нав-чальних закладах навчаються 445,8 тис. учнів.

Професійно-технічні навчальні заклади недержавної фор-ми власності утримуються за рахунок коштів відповідних за-мовників.

Чисельність навчальних груп у професійно-технічних нав-чальних закладах для теоретичного навчання становить 25—30