та позичкові. Для фірми, яка використовує свій власний капітал, вигода від кожної додаткової одиниці капіталу дорівнює граничному продуктові капіталу, а витрати дорівнюють витратам на його одиницю.
З неокласичної моделі інвестицій випливає відповідь на питанння, чому обсяг інвестицій залежить від реальної процентної ставки, зниженням останньої витрати на одиницю капіталу знижуються, о збільшує прибуток власників капіталу і стимулює нагромадженні більшого його обсягу. Тоді навпаки, зі зростанням реальної процентної ставки стимули до інвестування знижуються.
Залежність між обсягом інвестицій та процентною ставкою виражає крива, або функція, інвестицій, яка, із зазначених вище причин, є спадною (рис.4.8). З моделі також випливає, які саме чинники перемішують криву інвестицій. Наприклад, всі чинники, котрі збільшують граничний продукт капіталу, підвищують прибутковість інвестицій і переміщують зазначену функцію вправо.
У будь-який час в усіх фірм є широкий вибір інвестиційних проектів, наприклад купівлі додаткового устаткування. Якщо процентні ставки високі, то здійснюватимуться лише проекти з очікуваною високою нормою прибутку. Отже, обсяг інвестицій буде невеликим При зниженні процентної ставки комерційно вигідними стануть також проекти, сподівана норма прибутку на які нижча. і, отже, обсяг інвес-тицій збільшується.
Таблиця 4.3
Залежність інвестицій від процентних ставок
Проект | Обсяг інвестицій, у проект (млн. грн) | Щорічний дохід на 1000 інвестованих грн.(МПК- Р) | Витрати на 1000 грн. за процентної ставки 20 % | Витрати на 1000 грн. за процентної ставки 10 % | Щорічний чистий прибуток на 1000 інвестованих грн. за процентної ставки 20 % | Щорічний чистий прибуток на 1000 інвестованих грн. за процентної ставки 10 %
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
А | 4 | 450 | 200 | 100 | 250 | 350
B | 6 | 370 | 200 | 100 | 170 | 270
C | 8 | 290 | 200 | 100 | 90 | 190
D | 12 | 210 | 200 | 100 | 10 | 110
E | 5 | 160 | 200 | 100 | -40 | 60
F | 15 | 110 | 200 | 100 | -90 | 10
G | 20 | 90 | 200 | 100 | -110 | -10
Щоб простежити вплив процентної ставки на обсяг інвестицій, припустімо, по-перше, що інфляція відсутня і номінальна процент-на ставка дорівнює реальній. По-друге, що інвестиції здійснюються за рахунок позики за ринковою процентною ставкою. По-третє, що відсутня амортизація. По-четверте, що проекти щорічно забезпечу-ють однакову величину доходу (виторгу). У таблиці 4.3 наведено фінансові дані щодо кожного інвестиційного проекту. Через те, що всі дані номінальні, а не реальні, і враховуючи зроблені припущен-ня, формула прибутку фірм від інвестицій з неокласичної моделі на-буде вигляду: МРК — іРk
За процентної ставки 20 % витрати на позику 1000 грн станов-лять 200 грн щороку, що показано в усіх рядках стовпця 4, а за стан-ки 10% — 100 грн. Щорічний прибуток від інвестицій (стовпці 6 i 7) — це різниця між щорічним виторгом (стовпець 3) і витратами на капітал (стовпці 4 і 5).
Вибираючи інвестиційні проекти, фірми порівнюють щорічний виторг від інвестицій із витратами на капітал. За процентної ставки 20% інвестиційні проекти від А до D — прибуткові. Є підстави спо-діватися, що обсяг інвестицій становитиме ЗО млн грн. За нижчої про-центної сіавки (10 %) прибутковість проектів зросте. За цієї ставки прибутковими є інвестиційні проекти від A до F. Отже, можна очікува-ти, що обсяг інвестицій зросте до 50 млн грн.
Результати нашою аналізу покажемо на рисунку 4.9. Відкладемо по горизонтальній осі обсяг інвестицій, а по вертикальній — про-центу ставку. Побудуємо ступінчасту функцію інвестицій. Проект A є прибутковим до рівня процентної ставки 42 %, проект В - до 37 %. проект С — до 29 % і т.д.
Ступінчаста крива інвестицій показує, як процентні ставки впливають на обсяг інвестицій.
Окрім процентних ставок, на інвестиційні рішення фірм сильно впливають податкові ставки. Якщо, наприклад, податки заберуть половину доходу у стовпці 3 таблиці 4.3, а витрати на капітал не зміняться, то прибутки зменшуватимуться. Перевірте: за процентної ставки 20 % і податкової ставки 50% прибутковим буде лише проект А. Підвищення податків на доходи ділових підприємств переміщує криву інвестицій вліво.
Ще одним чинником інвестицій є технічний прогрес. Створен-ня нової техніки, нових виробничих процесів, розроблення нової та вдосконалення наявної продукції стимулюють інвестиції. Про-дуктивніше устаткування знижує витрати виробництва, поліпшує якість продукції і, зрештою, підвищує рівень прибутку від інвестицій у це устаткування. Нові рентабельні вили продукції забезпечу-ють значне збільшення інвестицій, оскільки фірми намагаються розширити виробництво.
У сучасних умовах на інвестиційним процес вагомо впливають сподівання. Прибутковість будь-якого капіталовкладення залежить від прогнозів майбутнього продажу і майбутньої рентабельності продукції, яку виробляють за допомогою інвестованого капіталу. Сподівання підприємств здебільшого грунтуються на детально роз-роблених прогнозах майбутніх умов підприємництва. Якшо керів-ництво фірм налаштоване оптимістично стосовно майбутніх умов підприємництва, то обсяг інвестицій зростатиме, за песимістичного настрою — зменшуватиметься.
Інвестуючи капітал, підприємці зважають і на такі чинники, як внутрішньополітичний клімат і ймовірність його змін, міжнародне становище, динаміка населення, ситуація на фондовому ринку тощо.
Про наявність стимулів до інвестування дає змогу також судити показник, який називають q Тобіна. Американський економіст Джеймс Тобін уважає, то фірми ухвалюють рішення про інвестиції на підставі співвідношення ринкової вартості функціонуючого ка-піталу та його відновної вартості. Це співвідношення іменують q То-біна:
ринкова вартість функціонуючого капіталу
відповідна вартість функціонуючого капіталу
Q =
Ринкова