У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





грошових систем як біметалізм, що базується на використанні як гроші двох металів золота і срібла (XVI - XIX віку), і монометаллизм, що використовує в звертанні лише один метал золото, а паперові гроші вільно обмінюються на цей метал.

Монометаллизм історично існував у вигляді трьох стандартів: золотомонетного (вільне звертання золотих монет); золотослиткового (передбачалася можливість обміну знаків вартості на золото лише по пред'явленню суми, відповідної ціні стандартного злитка); золотодевизного (коли банкноти дозволялося обмінювати на іноземну валюту девізи, разменную на золото).

Світова економічна криза 1929-1933 рр. поклала кінець епосі монометаллизма. На його місце приходить система нерозмірних кредитних грошей, яка характеризується наступним: демонетизація золота; скасування золотого змісту банкнот; значне розширення безготівкового обороту; пануюче положення кредитних грошей; посилення емісії грошей з метою кредитування приватного підприємництва і держави;

державне регулювання грошового обігу.

Розрізнюють також грошову систему з твердим забезпеченням і вільний грошовий обіг. Така відмінність пов'язана з регулюванням дефіциту грошової маси в звертанні. У системах з твердим забезпеченням недостача грошей законодавче забезпечує положення про норми покриття. У той же час існує небезпека недостатнього постачання народного господарства грошима (дефляція), якщо в економіці, що розвивається грошова маса не може бути збільшена через недостачу золотих запасів в центральному банку. При вільному грошовому обігу завжди існує небезпека надмірного збільшення грошової маси (інфляції), так як не існує ніяких законодавчих положень про покриття грошей, що знаходяться в звертанні.

У сучасній вітчизняній економічній літературі існують і інші підходи до класифікації грошових систем. Так, Л.Г. Прусова вважає, що тип грошової системи визначається змістом її елементів і їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку і закономірності функціонування грошової системи. Це дозволяє виділити наступні типи грошових систем:

Неринкова грошова система відрізняється наявністю значних обмежень в функціонуванні грошей (талони, картки і , використовуються адміністративні методи регулювання грошового обігу.

Грошова система ринкового типу характеризується вільним функціонуванням грошей. Зберігаються тільки деякі обмеження проведення грошових операцій на рівні банків як елемента грошової системи.

Відкрита грошова система в ній відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними і фізичними особами.

Грошова система закритого типу - передбачає використання валютних обмежень, які обумовлюють ізоляцію національної економіки від світової.

Саморегулирующаяся система система металевих грошових знаків (монометаллизм, біметалізм).

Характерними бісами сучасних грошових систем є:

скасування офіційного золотого змісту, забезпечення і розміну банкнот на золото;

перехід до нерозмінних на золото кредитних грошей, які перероджуються в паперові гроші;

випуск грошей в обіг не тільки в порядку банківського кредитування господарства, але і в значній мірі для покриття витрат держави (в основному випуск державних цінних паперів);

переважання в грошовому обігу безготівкового обороту;

посилення державного регулювання грошового обігу.

Становлення національної грошової одиниці, грошової системи, як і фінансової системи, по-справжньому почалося з 90-х м. м., хоч товарно-грошові відносини на території сьогоднішньої України розвивалися паралельно з товарно-грошовими процесами Європи і Азії. Цьому сприяли внутрінациональний і міжнаціональний розподіл праці, розвиток відповідних економічних і торгових зв'язків.

Національні гроші є не тільки засобом товарообмінних процесів, платежів, накопичення, але і обов'язковим атрибутом національно-державної системи. У національній грошовій одиниці виражається стан системи виробництва, труда, розподілу, обміну, стан держави, управління і тому подібне. Як функціонує держава, як воно впливає на систему виробництва, так і національна грошова одиниця виражає себе в звертанні.

Сучасні гроші в Україні мають свою предісторию. У Київській Русі в обігу були так звані кунні гроші хутра або шкіри хутрових тварин куниці і білки. У XI-XII ст. з розвитком торгових відносин в князівській Україні розвивається виготовлення металевих грошей в формі срібних злитків гривні. Відомі київська гривня - шестикутний злиток і чернігівська гривня - ромбоподібний злиток. Обидві гривні містили по 196 грамів срібла, яке дорівнювало 7,5 кунніх грошей. У XII ст. з'являється золота гривня, в якій містилося 4,4 грами золота, яке дорівнювало 50 куннім грошам. У кінці XIII ст. з'явився срібний злиток, який дорівнював половині срібної гривні, він отримав назву карбованець. З розпадом Київської Русі припинилося звертання національних грошових знаків.

У другий раз національні гроші з'являються з відродженням української державності на початку XX ст. Перші українські паперові гроші були випущені 24 грудня 1917 року як кредитні квитки вартістю 100 карбованців на суму 53250 тисяч карбованців.

У березні 1918 Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю Української Народної Республіки, про карбування монет і випуск державних кредитних квитків. Дві гривні дорівнювали одному карбованцю, а одна гривня 100 крокам. За час правління Центральної Ради було випущене українських паперових грошей на суму 115626300 карбованців.

Після проголошення Акту про незалежність в Україні всі ще були в звертанні російські рублі. У Бішкеке (Киргизстан) сталася зустріч глав держав СНД, на якій розглядався проект угоди про єдину грошову систему, денежно-кредитно-валютну політику держав, які зберегли рубель як законний платіжний засіб. Україна не схвалила угоди. Справа в тому, що по ряду причин, в тому числі об'єктивного характеру, наприклад, через високу вартість енергоносіїв, економіка України загалом втратила конкурентоздатність в межах СНД. Про це свідчить хоч би той факт, що в Україні рівень середніх цін був вище в порівнянні з іншими державами. Якщо Україна залишилася б в рублевий зоні, перед нею поставили б вимогу припинити будь-які самостійні кроки в сфері бюджетної, грошово-кредитної політики і оплати труда і на першому етапі підпорядкували б справу емісійно-кредитного регулювання Центральному банку Росії, на другому міждержавному емісійному банку, який здійснював би


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8