кращу координацію внутрішньої діяльності шляхом оперативного розповсюдження більш інформативних та наочних засобів відображення і прийому-передачі повідомлень, що в свою чергу забезпечить ефективнішу взаємодію підрозділів - суміжників;

виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності, як аналіз та прийняття рішень за рахунок економії малопродуктивної діяльності;

використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.

Рекомендації формування інформаційної системи менеджменту.

Суттєвим фактором позитивної динаміки в діяльності організації може стати перебудовуваний господарський механізм у відповідності з ринковими умовами, який еволюціонує в сторону збільшення самостійності і відповідальності всіх ланок управління організацій. Очевидна об’єктивна необхідність у якісно кращій технології системного аналізу і проектування діяльності організації обумовлена з одного боку ускладненням керованого об’єкту та режиму його функціонуванням, а з другого - суттєвим посиленням потенційних можливостей засобів інформаційних технологій. Прискорення комп’ютеризації процесів управління визначає нові вимоги до комп’ютеризації процесів проектування самих інформаційних систем менеджменту. Ускладнення об’єкту управління (конкретної організації) та режиму його функціонування призводить до невпинного зростання складності структури інформаційних систем менеджменту, більшої динамічності змін інформаційних баз та гнучкості використовуваних алгоритмів управління. При цьому основний акцент при розробці інформаційних систем менеджменту ставиться вже не на першочергове скорочення термінів проектування, а на забезпечення їх достатньої адекватності та гнучкості у відповідності з динамікою розвитку організації.

Особливості управління розвитком інформаційної системи менеджменту в організації.

Під час проектування комплексної інформаційної системи менеджменту насамперед необхідно уникнути наступних двох помилок:

Багато організацій, прагнучи знайти кращі рішення для комп’ютеризації кожного з напрямків діяльності кінець кінцем після довгої і кропіткої роботи по аналізу ринку, вибору і впровадження систем, отримують настільки різноманітний системний ландшафт, що він не піддається управлінню. Всі системи, які, так добре вирішують задачі в своїй ділянці, не можуть подати загальну картину, і не враховуючи стану решти систем. Одною з важливих умов для комплексного вирішення проблеми автоматизації є розгляд підприємства, як одного цілого, тобто створення однієї комплексної моделі, що відображає основні і допоміжні види діяльності. Нерідко також трапляється, що системи, які використовуються на підприємствах, не є перешкодою на шляху гнучкої адаптації їх до зміни зовнішніх і внутрішніх умов. Хоча в більшості випадків багаточисленні системи різних виробників або власної розробки не в стані взаємодіяти один з одним, тобто обмінюватися інформацією.

Часто одні і ті ж дані вводяться в різні системи по декілька разів. В кращому випадку передача даних проходить за допомогою інтерфейсів, але це ускладнює і часто виключає роботу в реальному часі. Тобто існує проблема представлення актуальних і коректних даних “в даному місці в даний час”. Крім цього, існують прикладні програми, які можуть в кращому випадку відображати існуючі застиглі структури і бізнес-процеси, не маючи можливості швидко переналагоджуватися. Маючи різні системи і не маючи стратегії їх розвитку і впровадження, дуже важко і довго вносити в ці системи узгоджені зміни. Численні інтерфейси також є “вузьким місцем” такої системи, яка розвивається стихійно.

Питання постійного розвитку інформаційної системи менеджменту в організації повинно знаходитись під постійною увагою з боку керівництва. Важливими завданнями системи управління розвитком інформаційної системи менеджменту в організації є такі:

визначення основних напрямків розвитку системи збору, обробки і збереження первинних даних;

визначення основних напрямків розвитку технології обробки інформації;

координація діяльності по збору і обробці даних різноманітних звітів на вищому рівні управління і у виробничих підрозділах з метою підвищення якості і своєчасності поступлення оперативної інформації по організації в цілому;

застосування сучасних методів прогнозування розвитку організації на моделях її складових підсистем та системи в цілому на основі ретроспективного аналізу та вивчення процесів, що протікають в системі під впливом об’єктивних законів.

Практично всі підприємства та організації України знаходяться у важкому економічному становищі. Але, якщо мати на увазі неминучість процесу оздоровлення вітчизняної економіки взагалі, розвиток оптового ринку і майбутню конкуренцію виробників, необхідно вже зараз, одночасно з проведенням технічного переоснащення, розпочинати роботи по впровадженню інформаційних систем управління економічно-господарською діяльністю. На Україні ще збереглися цілі наукові школи з кваліфікованими спеціалістами, які, нехай і на імпортній техніці, але можуть розробляти і впроваджувати інформаційні системи менеджменту високого класу. Згадати про це слід також і з економічних міркувань: не кожне підприємство може дозволити викласти чималу суму за встановлювану систему західної фірми, вартість якої складає сотні тисяч доларів.

Невірно вибрана концепція розвитку інформаційної інфраструктури може привести до необгрунтованих витрат коштів, наприклад, через несумісність окремих інформаційних технологій. Розглянутий підхід повинен передбачати: - обгрунтування важливості, яку матимуть інформаційні технології для досягнення довготривалого успіху; - визначення шляхів, що забезпечать використання технології, як складового компоненту управління; - розробку раціонального аналітичного підходу до планування розвитку інформаційних технологій. Отже, вміло скерована, селективна і логічно обгрунтована організаційна робота консультативної групи експертів може сприяти підвищенню ефективності роботи організації в цілому, що приведе, як до збільшення чистого прибутку і до