Реферат на тему:

Предмет фінансової науки

Вступ

Що є предметом фінансової науки

Що означає термін фінанси звідкіля він походить

Сутність фінансів

фінанси - історична категорія

фінанси - економічна категорія

Вступ

Курс "Фінанси " - теоретична дисципліна, яка викладає загальнотеоретичні основи фінансів, Фінанси як наука належить до економічних наук, які вивчають ту чи іншу сферу економічних відносин.

Вивченням всієї сукупності економічних відносин, які виникають у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання займається політична економія. Фінансова наука вивчає специфічні виробничі відносини щодо розподілу і перерозподілу ВВП за цільовим призначенням і суб'єктам господарювання.

Що є предметом фінансової науки

Предметом науки про фінанси є сукупність фінансових відносин на всіх рівнях господарювання :

загальнодержавному (макрорівень),

регіональному (рівень адміністративно-територіальних формувань)

і на рівні окремих господарюючих одиниць (мікрорівень).

Окремо виділяються міжнародні фінанси, які є предметом вивчення дисципліни "Міжнародні фінанси".

Фінанси - продукт наявності держави і товарно-грошових відносин.

Як історична категорія фінанси з'явились з появою держави при розшаруванні суспільства на класи - рабовласники і раби і перша держава - рабовласницька. Перехід від рабовласницької суспільно-економічної формації до феодальної привів до утворення феодальних держав.

В докапіталістичних формаціях більша частина потреб держави задовольнялась шляхом встановлення різного роду натуральних зборів, податей, повинностей, а грошове господарство було лише в армії.

Основними витратами рабовласницьких і феодальних держав були витрати на ведення війн, утримання монаршого двору, державного апарату, будівництво суспільних споруд (храмів, каналів, зрошувальних систем, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходження від державного майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами), військова здобич, дань з покорених народів, натуральні і грошові збори, мито, позики.

З розпадом феодалізму і поступовим розвитком в його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави, а доля натуральних зборів скорочувалась.

Що означає термін фінанси звідки він походить?

Термін "фінанси" походить від латинського finantia, що означає обов'язкову сплату грошей.

Вперше в теперішньому розумінні його почали застосовувати ще наприкінці XIII ст. в Італії. Він означав мобілізацію грошових засобів державою для виконання своїх функцій.

На ранніх стадіях розвитку держави не існувало розподілу між ресурсами держави і ресурсами її глави: монархи розпоряджались коштами держави як своєю власністю. Тільки з відділенням державної казни від власності монарха (XVI- XVII cт.) виникають поняття: державні фінанси

державний бюджет

державний кредит

Найвищого свого розвитку фінанси досягли в XIX ст., коли функції держави значно розширились і удосконалились, а товарно-грошові відносини зайняли панівне становище в економічних системах.

Оскільки виникнення фінансів пов'язано, по-перше, з розвитком товарно-грошових відносин, і по-друге, з посиленням і розширенням функцій держави, то причиною появи фінансів можна вважати потреби суб'єктів господарювання і держави в фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.

Сутність фінансів

фінанси - історична категорія

фінанси - економічна категорія

Фінанси - історична категорія

Висхідним положенням для розкриття сутності фінансів є розуміння того, що фінанси - це одна з конкретних історичних форм економічних відносин, функціонування яких пов'язано з об'єктивною необхідністю розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту. В процесі розподілу формуються та використовуються грошові фонди, призначені для задоволення суспільних та особистих потреб.

Історичний характер фінансів як об'єктивної економічної категорії підтверджує той факт, що її сутністні характеристики не можуть кардинально змінюватись при зміні суспільно-економічної формації. Будучи історичною наукою, фінанси незалежно від суспільної формації завжди направлені на розробку ефективної системи формування і використання фондів і доходів, які забезпечували б виконання державою своїх функцій. Разом з тим, незважаючи на спільність сутністних характеристик в кожній з формацій , фінанси мають свої відмінності: по соціальній направленості, ролі в суспільному виробництві, конкретних формах фінансових відносин і т.д.

Фінанси як економічна категорія

Як економічна категорія фінанси характеризуються рядом ознак, які дозволяють вичленити фінансові відносини із загальної сукупності грошових відносин.

Важливою ознакою фінансів є їх грошовий характер. В повсякденному житті ми часто вживаємо слово "фінанси", маючи на увазі гроші. Дійсно, фінанси завжди мають грошову форму вираження.

Гроші є обов'язковою умовою існування фінансів.

В цьому зв'язку неправомірно відносити до фінансів натуральні відносини, які мали місце в епоху рабовласництва і феодалізму. Наявність фінансових відносин завжди супроводжується реальним рухом грошових коштів. Немає грошей - не може бути і фінансів. Але це не дає приводу для ототожнення категорій "фінанси" і "гроші". За своїм місцем у товарному виробництві й обігу гроші - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. На відміну від грошей фінанси не можна реально сприймати і відчувати на дотик.

Фінанси - це економічні відносини або між людьми в суспільстві, або між державою і суспільством, що виражаються через рух грошових потоків (готівкових або безготівкових). Отже, у суті фінансів відображається не вся сукупність економічних відносин, а лише такі операції, які можна оцінити у вартісних вимірниках.

Сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, тобто коли ця вартість розподіляється на зарплату, прибуток і т. і. та відбувається формування грошових доходів. Виділення у складі виручки від реалізації продукції прибутку, відрахувань на соціальне страхування, амортизаційних відрахувань відбувається за допомогою фінансів і відображає процес розподілу вартості у відповідності з цільовим призначенням кожної її частини.

Подальший перерозподіл вартості між суб'єктами господарювання (вилучення частини прибутку на користь держави, сплата податків громадянами і т.і.) і конкретизація цільового її використання (направлення прибутку на фінансування капітальних вкладень, формування фондів економічного стимулювання, виплату дивідендів і ін.) теж відбувається на основі