Контроль за витратою затверджених асигнувань проводиться поквартальне у формі звітів міністерств і відомств. Контролери міністерства фінансів вивчають отримані звіти, перевіряють дані і складають загальний звіт про виконання бюджету з доходів і ви-трат. Загальний звіт представляється уряду, що, у свою чергу, відправляє його на розгляд ревізійного бюро. Після того як ревізійне бюро дасть висновок, звіт затверджується урядом і пе-редається на розгляд і затвердження в парламент.

6. Бюджети місцевих органів влади, фінансове вирівнювання

У Японії усього нараховується 14 округів і 47 префектур, які об'єднують 3045 міст, селищ, районів із самостійним бюджетом.

Дохідна частина місцевих бюджетів складається з податкових і неподаткових надходжень (рис. 6.1).

У 90-х рр. загальні доходи місцевих органів управління стано-вили 80,41 трлн. єн. З них власні податкові надходження — 33,45 трлн. єн, або 41,6% дохідної частини місцевих бюджетів;

Рис. 2 Структура доході в місцевих органів влади Японії в 90-х рр.

14,33 трлн. єн, або 17,8%, дали відрахування від загальнодержав-них податків; 10,65трлн. єн, або 13,2%, становили дотації держа-ви на здійснення загальнонаціональних заходів; інші 21,98 трлн. єн, або 27,3% доходів місцевих бюджетів, — це неподаткові надход-ження, включаючи позики.

Дана діаграма свідчить про те, що в Японії місцеві податки не домінують у місцевих бюджетах, становлячи менше половини їх дохідної частини. Це відрізняє японську податкову систему від північноамериканської, де місцеві податки перевищують 2/3 бю-джету муніципалітетів. Місцеві органи влади Японії мають пра-во регулювання своїх податків, але не встановлення їх.

За рахунок коштів місцевих органів влади в Японії фінансу-ються розвиток виробничої інфраструктури, заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків стихійних лих. Крім того, через місцеві бю-джети здійснюються витрати на підготовку робочої сили, випла-ту різних допомог, пенсій. Значна частина бюджетних коштів ви-трачається на утримання місцевих органів влади, у тому числі поліції, органів суду і прокуратури.

Вивчаючи витрати місцевих органів влади, необхідно відзна-чити, що їхня питома вага у ВВП значно більше питомої ваги у ВВП витрат центрального уряду (табл. 2).

Таблиця 2 Питома вага державних витрат Японії у ВВП у 1966-1991рр., %

Витрати бюджетів | 1966 | 1971 | 1976 | 1981 | 1986 | 1991

Витрати центрального уряду | 6.2 | 5.9 | 8.2 | 10.5 | 9,9 | 9.3

Витрати місцевих органів влади | 13.0 | 14,4 | 16,9 | 18,9 | 17.2 | 15,4

Місцеві бюджети в Японії зводяться без дефіциту. Крім за-гального балансу року, враховується реальний баланс, що розра-ховується шляхом виключення з загального балансу залишку фінансових ресурсів попереднього року.

З метою перерозподілу фінансових ресурсів для вирівнювання фінансового потенціалу префектур у Японії створена спеціальна установа — Фонд фінансового вирівнювання. Формується він у складі бюджету центрального уряду. З метою визначення територій, які мають право на одержання коштів з Фонду вирівнювання, розра-ховуються бюджети так званих стандартних територій. Стандарт-ною вважається префектура з чисельністю населення 1,7 млн. чо-ловік і площею 6900 км2 і муніципалітет з такими показниками: 100 тис. осіб і 160 км2. Бюджетна діяльність місцевих органів поді-ляється на б категорій: охорона громадського порядку, громадські роботи, освіта, соціальне забезпечення, сприяння ринку зайнятості і розвитку промисловості й економіки. Для кожної категорії визна-чається одиниця виміру втрат і загальні витрати. Сума витрат за всіма категоріями діяльності дає показник базових фінансових по-треб стандартної території. Базові фінансові потреби стандартної території коригуються на коефіцієнти модифікацій для визначення базових фінансових потреб реальних територіальних органів влади. Використовується ціла система коефіцієнтів модифікацій:

1) видові — розраховуються на основі одиниці витрат на утри-мання кожної галузі, наприклад, на одного учня середньої і вищої школи, на одного учня академічного, технічного чи сільськогосподарського навчального закладу і т.п.;

2) економії за масштабами — застосовується, якщо розширення обсягів бюджетної діяльності веде до зниження окремих скла-дених витрат;

3) густота населення — враховує збільшення витрат у залеж-ності від густоти населення;

4) спеціальні — коригують соціально-економічні, інституціональні та інші відмінності окремих територій;

5) зонально-кліматичні — коригують витрати територій з холод-ним кліматом;

6) демографічні — застосовуються для територій з високими тем-пами зростання чисельності населення;

7) буферні — передбачають різке зменшення обсягів фінансуван-ня у випадку падіння показника, що вимірюється, наприклад чисельності населення;

8) коефіцієнти бюджетної прибутковості територій.

Після розрахунку витрат за окремими категоріями з ураху-ванням коефіцієнтів модифікацій визначаються сумарні базові фінансові потреби кожної реальної території. Базові фінансові потреби, розраховані таким способом, є основою для наділення територій базовими доходами. Префектурам за рахунок Фонду вирівнювання гарантується базовий дохід в обсязі 80%, а муніци-палітетам — в обсязі 75% від їх базових фінансових потреб.

Фонд вирівнювання формується за рахунок таких відраху-вань: 32% надходжень особистого прибуткового податку, подат-ку на прибуток корпорацій і акцизу на алкогольні напої; 24% надходжень податку на товари і послуги; 25% надходжень від ак-цизу на тютюнові вироби.

7. Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Японії

Сьогодні японська економіка переживає складний період сво-го існування. Збільшення світової економічної рецесії після 11 ве-ресня 2001 р. призвело до зниження попиту на японські товари на зовнішніх ринках і до нових проблем японських корпорацій та тісно пов'язаних з ними банків.

Обсяг промислового виробництва в Японії упав до найниж-чого рівня за 13 років, знизившись на 0,3%, ВВП скоротився на 1,2%. Кількість безробітних у країні становить 3,6 млн. чоловік, що є абсолютним рекордом. У 2001 р. бюджетний дефіцит досяг 34,5 трлн. дол., що становить 6,9% від розміру ВВП. Обсяг довго-строкової державної заборгованості становить 570 трлн.