Приклад 5.4

ТзОВ "Полісся" 1-го березня ц.р. відвантажило продукцію вартістю 15000 дол. США на експорт. Строк закінчення розрахунків по експорту закінчився 1-го червня ц.р. (90 днів), а фактично виручка надійшла на транзитний валютний рахунок 30-го червня ц.р. Для зручності розрахунок пені оформлено у табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Розрахунок суми пені за порушення строку надходження валютної виручки

Дата митного оформлення | 1 березня ц.р.

Дата закінчення 90 днів від митного оформлення | 1 червня ц.р.

Дата надходження залишку валютної виручки | 30 червня ц.р.

Кількість днів прострочення платежу | 29

Недоо тримана виручка на 91-ий день після відвантаження товару, дол. США | 15000

Розмір пені, % | 0,3

Курс НБУ за І долар США на 2 червня ц.р. (91-ий день) | 5,4265

Сума пені. грн. | 708 1 ,58 = ( 1 5000 х 5,4265 х 0,003 х 29)

Утримання пені проводяться державними податковими органами, до яких банки подають інформацію про порушення строків розрахунків у іноземній валюті.

У разі порушення строків розрахунків за такими договорами пеня може досягати значних розмірів. Так, наприклад, за експортно-імпортними операціями по розрахунках в іноземній валюті законодавче не встановлена межа нарахування пені і, як наслідок, вона може в декілька разів перевищувати суму заборгованості. Що ж стосується бартерних операцій, то резидент у частині встановлення верхньої межі нарахування пені за порушення строків розрахунків має обмеження - не більше розміру заборгованості нерезидента-дебітора.

Пеня за порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, включаючи бартерні, нараховується податковими органами на підставі акта перевірки і стягується за встановленою формою на підставі рішення начальника державної податкової служби або його заступника.

Говорячи про дотримання строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, необхідно слідкувати за повнотою надходжень коштів за товари (роботи, послуги), оскільки під час перевірок непоодинокі випадки недонадходження валютної виручки на суму комісійної винагороди, утриманої банком-нерезидентом за проходження платежу через його рахунки. Рішення про нарахування пені у цій ситуації залежить від того, як підприємство-резидент оформить свої договірні зобов'язання.

Зменшення контрактної ціни за операціями у зовнішньоекономічній діяльності з причини невідповідності якості експортованої за кордон продукції допускається за наявності у резидента експертного висновку незалежної організації, нотаріально завіреного за місцем видачі і легалізованого у консульській установі України за кордоном. Довідка або висновок також можуть бути видані Торгово-промисловою палатою відповідної держави з обов'язковою легалізацією цих документів у консульській установі України за кордоном.

У разі продовження строків розрахунків внаслідок настання форс-мажорних обставин, цей факт повинен бути підтверджений довідкою офіційного органу, уповноваженого державою за місцем виникнення таких обставин.

Підтвердження приймається податковими службами до розгляду за умови їх легалізації у консульській установі України. Без легалізації такі документи приймаються у тих випадках, якщо це передбачено міжнародними договорами, ратифікованими Україною. При цьому договір (контракт) на здійснення зовнішньоекономічної операції повинен містити форс-мажорні застереження.

Підприємство-резидент на підставі належним чином оформлених довідки або висновку про дію форс-мажорних обставин, інших необхідних документів повинно звернутись до НБУ для отримання ліцензії на подовження строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, після чого податковими органами не застосовується пеня за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті.

У випадку неможливості одержання резидентом від іноземного партнера валютної виручки за експортними операціями, моментом припинення застосування штрафних санкцій до резидента вважається дата списання дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Законодавством України загальний строк для захисту своїх прав по позову юридичних осіб в умовах зовнішньоекономічної діяльності визначений в межах 1-го року.

Чинним законодавством передбачено, що у разі прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України, а також іншим уповноваженим арбітражем, у т.ч. закордонним, позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання строків розрахунків та інших умов, визначених договором (контрактом), строки надходження валютної виручки або імпортної частини бартерної операції призупиняються.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові нарахування пені поновлюється, включаючи строк, на який нарахування було припинене. Якщо ж судом було прийняте рішення про задоволення позову, то пеня не сплачується з моменту прийняття позову до розгляду.

Подальший порядок застосування фінансових санкцій залежить від рішення судових інстанцій. На підставі отриманого резидентом рішення про задоволення його позову пеня за порушення строків розрахунку у зовнішньоекономічній діяльності не сплачується від дати прийняття судом позову до розгляду.

Якщо ж судом прийнято рішення про відмову у позові, припинення (закриття) провадження у справі або позов залишено без розгляду, строки розрахунків за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності відновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період розгляду у суді.

Вирішення розбіжностей через судові інстанції часто є тільки початковим етапом у роботі підприємства з повернення валютних цінностей в Україну. Після отримання рішення суду резидентові слід надати матеріали для визнання і виконання судового рішення у країну іноземного партнера-боржника. При цьому суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовувати норми Конвенції "Про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень" (Нью-Йорк, 1958р.), згідно з якими резидент повинен письмово звернутися до компетентного органу країни свого контрагента з відповідним проханням і надати арбітражне рішення або його копію, письмову угоду, договір (контракт) або їх копії. Всі документи повинні бути належним чином завірені. Якщо документи, що надаються, викладені неофіційною мовою країни, до якої звертається резидент, то необхідно також надати їх переклад офіційною мовою цієї країни, завірений дипломатичною або консульською установою.

Визнання і виконання судових рішень за зовнішньоекономічними договорами, укладеними з