Ввезення (вивезення) товарів на митну територію України вважається здійсненим з моменту оформлення відповідної вантажної митної декларації.

Митним законодавством України не передбачено декларування робіт, і послуг, об'єктів інтелектуальної власності, тому для обчислення строків повернення валютних цінностей в Україну приймається дата підписання акта виконання робіт, послуг чи іншого документа, що засвідчує їх виконання. Наприклад, з передплати періодичних поліграфічних видань таким документом є передплатна квитанція або рахунок.

Встановлені законодавством строки (90 днів) поширюються па всі експортно-імпортні операції з розрахунку як в іноземній валюті, так І в національній.

В Україні заборонено застосування у зовнішньоекономічній діяльності операцій з уступки вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод і фінансових зобов'язань між резидентами та нерезидентами України.

Крім оплати товарів (робіт, послуг), у підприємств може виникнути необхідність оплати в іноземній валюті сум зборів і державного мита за надання послуг офіційними органами іноземних держав.

Перевищення законодавче встановлених строків здійснення розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності передбачає одержання суб'єктом цієї діяльності спеціального дозволу:

індивідуальної ліцензії НБУ при здійсненні експортно-імпортних операцій, у тому числі з фінансового і оперативного лізингу, з розрахунками у грошовій формі;

індивідуального дозволу Міністерства економіки при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення.

Для отримання ліцензії на продовження строків розрахунків за експортними і лізинговими операціями резидент повинен надати до центрального апарату Національного банку України наступні документи (табл. 5.7).

Таблиця 5.7. Документи, необхідні для отримання ліцензії на продовження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

№ з/п | Найменування документу | Примітки

1. |

Заява у вільній формі |

В заяві обґрунтовується необхідність перевищення законодавче встановлених строків розрахунків. Крім того, в ньому повинні бути відображені:

повне найменування резидента, його місцезнаходження (повна адреса), код за ЄДРПОУ;

реквізити банку, через який здійснюються розрахунки за договором; )** найменування і місцезнаходження (повна адреса) нерезидента;

номер і дата договору, номер і дата вантажної митної декларації або платіжних документів (за їх наявністю на день надання заяви);

сума заборгованості і строк перевищення законодавче встановленого строку розрахунків

2. |

Висновок Державної податкової адміністрації України про можливості подовження строків угоди | Без даного висновку клопотання Національним банком не розглядається

3. |

Копія угоди з нерезидентом |

Копія угоди повинна містити повну адресу і банківські реквізити контрагент. Переклад ) іноземної мови на державну повинен бути нотаріально завірений

4. |

Копія валютної митної декларації | Надасться тоді, коли експортується продукція

5. |

Копія валютної митної декларації (за угодою лізингу) |

Надається тільки тоді, коли резидент-лізингодавець звергається за ліцензією щодо перевищення строків, встановлених раніше наданими за цим договором ліцензіями

6. |

Копія акту або іншого документу |

Надається тоді, коли необхідно підтвердити виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності

7. |

Копії платіжних документів |

Надаються для підтвердження дати здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, або здійснення банком платежу на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитиву (при імпортних або лізингових операціях, якщо отримувачем є резидент)

8. | Копія довідки Міністерства економіки | Надається для підтвердження, що у резидента і нерезидента немає обмежень на здійснення зовнішньоекономічній діяльності, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а також того, що договір відповідає вимогам чинного законодавства.

Процедура одержання індивідуальних ліцензій, дозволів досить складна, тому до цього слід наперед підготуватись.

2. Функціонування вільних економічних зон в Україні

Передумови створення ВЕЗ в Україні

Основними передумовами створення і ефективного функціонування вільних економічних зон в Україні є вигідне географічне розташування держави, розвиненість її зовнішньоекономічних зв'язків, наявність природнокліматичних умов, значних трудових і природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури.

Україна має бути зацікавлена у створенні насамперед зовнішньоторговельних, виробничих і науково-технічних зон.

В Україні створена певна законодавча база функціонування вільних економічних зон, таких як "Закарпаття", "Інтерпорт - Ковель", "Порто-франко" (Одеса), "Аджалик" (Одеська обл.), "Жовква", "Мостиска", "Яворів" (всі три - Львівська обл.), зональні проекти Миколаївської та Чернівецької облдержадміністрацій, Дніпропетровської області.

Концепцією створення вільних економічних зон в Україні рекомендується з метою практичного відпрацювання організаційних, фінансових та виробничих механізмів віддавати перевагу локальним вільним економічним зонам, що розміщуються на невеликих територіях і мають вузьку спеціалізацію.

Але на території різних вільних економічних зон застосовуються не всі з вище перерахованих пільг, а лише частина. Для прикладу наведемо характеристику трьох основних вільних економічних зон України.

ПЕЕЗ "Сиваш"

Метою створення Північно-Кримської експериментальної економічної зони (ПЕЕЗ) "Сиваш" було відродити промислові підприємства Армянська, Красноперекопська та Красноперекопського району. Для ПЕЕЗ "Сиваш" встановлені наступні пільги:

податок на прибуток знижується на 50 %;

сировина, матеріали та обладнання, які ввозяться для власного виробництва, не оподатковуються ПДВ та митом;

вивезення за кордон продукції, що виробляється, не підлягає квотуванню та ліцензуванню.

Тепер ПЕЕЗ "Сиваш" впевненіше дивиться вперед. Невдовзі тут буде розпочато складання комп'ютерів, аудіо- та відеотехніки (ведуться переговори з фірмою Рпііірз про поставку технологічної лінії, київські партнери готові хоч сьогодні поставляти комплектуючі вироби). Дуже перспективний для всієї України проект по спільному будівництву на території зони Сивашської вітроелектростанції потужністю 150 тис. кВт.

СЕЗ "Донецьк" та "Азов"

З початку 90-х років в Донецькій обл. серйозно ставляться до створення в себе вільної економічної зони. За ці роки був розроблений проект закону "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області". Було підраховано та обґрунтовано кожен етап роботи з моменту, коли зона отримає реальне "право на життя", і до 2025