спеціальних державних контролюючих установ (державна комісія з цінних паперів і фондового ринку);
- активне входження до українського фондового ринку зовнішнього венчурного капіталу.
Основною хибою цього етапу є переоцінка можливостей національного фондового ринку, штучне форсування його розвитку та стратегічні помилки у процесі проведення приватизації, посилені світовою фінансовою кризою.
Четвертий етап розвитку фондового ринку в Україні, який відраховується від початку фінансової кризи і до сьогодні, ставить більше запитань, аніж дає відповідей щодо перспектив розвитку фондового ринку в Україні. На сьогодні український ринок має досить добре розвинену систему обігу ЦП (національну депозитарну систему, електронні торгові системи і т. ін.), розвинуті контролюючі органи та органи захисту прав акціонерів, але активність у цьому сегменті економіки дуже незначна.
Фінансовий ринок України відкритий для західних інвестицій, однак його привабливість, за оцінкою західних інвесторів, украй низька. Втім, це біда не лише нашої країни. Згідно з інтегральними показниками рівня ризику країни, що визначаються для 117 держав за 9 різними напрямами, більшість країн СНД знаходиться на позиціях аутсайдерів у рейтингу інвестиційної привабливості. Так , за даними на 01.2000 року Україна займала 126 місце з загальним балом 29,85 порівняно з Люксембургом, який займає перше місце з загальним балом 98,48 з 100 максимальних. Для порівняння, Росія займає 161 місце, її загальний бал складав 20,86. Україна має такі значення показників:
- політичний ризик - 3,17 з 25 можливих;
- економічна ефективність - 4,05 з 25 можливих;
- показники боргу - 9,76 з 10 максимальних;
- борг за дефолтом або за зміненим режимом погашення - має максимально можливий бал - 10,00;
- кредитний рейтинг - 0,63 з максимальних 10;
- доступ до банківського фінансування - 0,16 з можливих 5;
- доступ до короткострокового фінансування - 1,83 з максимальних 5 балів;
- доступ до ринку капіталу - 0,25 з максимальних 5;
- дисконт по форфейтингу - цей бал не підвищився з нульової відмітки з 5 максимальних.
Низький рейтинг України свідчить про загалом негативну оцінку процесів, що відбуваються в її економіці.
Таблиця 3. Динаміка обсягів капіталізації основних суб’єктів фінансового ринку України в 1998 році.
Суб’єкти фінансового ринку | Обсяг емісії акцій на 01.01.1997 рік, млн.грн. | Обсяг емісії акцій на 01.01.1998 рік, млн.грн.
Комерційні банки в тому числі створені у формі ЗАО | 5,526 | 332,063
ВАО | 50,457 | 349,763
Страхові компанії | 1,536 | 17,615
Інвестиційні компанії та фонди | 1,163 | 21,042
Підприємства (ВАО) | 1816,398 | 9322,596
Підприємства (ЗАО) | 75,656 | 1878,450
Усього: | 1950,737 | 11921,528
За даними Державної комісії із цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), нині в Україні функціонує близько 35,5 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності акціонерної форми власності. Сумарний обсяг емісії акцій, зареєстрованих ДКЦПФР, за станом на 01.01.1999 рік збільшився удвічі порівняно з аналогічним періодом 1998 року і становив 24,264 млрд. грн. порівняно з 12,24 млрд. грн. у 1998 році. Однак із загального обсягу випущених у обіг акцій усього 21 % припадає на реально залучені кошти, які можна інвестувати у виробництво, решта 79 % - це кошти від емісії при здійснені корпоратизації, акціонування державних підприємств і збільшення статутного фонду підприємств у разі індексації основних фондів.
Динаміку обсягів капіталізації основних суб’єктів фінансового ринку України відображено в таблиці 3. Для порівняння: капіталізація для 50 найбільших українських компаній на 01.01.99р. становило близько 1,3 млрд. грн., сукупний капітал вітчизняної банківської системи України - 1,22 млрд. дол., тоді як капітал одного лише банку Credit Suisse First Boston на той же час сягав 7,3 млрд. доларів.
Показники діяльності фондового ринку в 1999 році - цілком пристойні. Індекс Позабіржової фондової торговельної системи (ПФТС залишається найбільшим організованим фондовим майданчиком в Україні), що розраховується у національній валюті зріс на 81 %. Порівняно з мінімальним значенням, зафіксованим 15 березня (17,49 пункта), він збільшився на 123, 4 % (до 39,07 пункта).
Зростання фондового індексу IPI - U, обчислюваного агентством “Інтерфакс - Україна” спільно з компанією “Полар - Інвест” у доларах США, в 1999 році становило 28,2 % - від мінімального рівня 15 березня (573 пункти) він піднявся на 123, 7 % ( до 1282 пунктів).
Серед головних причин зростання фондового ринку в 1999 році виділяються такі:
- після осінньої кризи 1998 року ціни акцій упали до дуже низького рівня особливо у доларовому еквіваленті. До того спричинилася значна девальвація курсу гривні у 1998-1999 роках. Навіть після зростання цін акцій у 1999 році доларові їх ціни лишалися у 8-10 разів меншими порівняно з найвищими показниками літа 1997 року;
- на ринку з’явилися стратегічні покупці (переважно акції обласних енергопостачальних компаній, металургійних, нафтопереробних підприємств та “Укрнафти”). Хоча гроші на купівлю акцій досить часто надходили з офшорів, учасники ринку припускають, що коріння цих покупців - українське;
- Фонд державного майна розпочав активний продаж на фондових біржах і в ПФТС пакетів акцій енергокомпаній, “Укрнафти”, металургійних підприємств.
Досить важливо, що зростання курсів акцій відбувалося одночасно зі збільшенням обсягів торгівлі. Загальний обсяг торгів у ПФТС піднявся до найвищих із початку роботи системи рівнів: у жовтні - 176,1 млн., листопаді - 84 млн., грудні - 154, 8 млн. грн. Усього ж 1999 року в ПФТС зареєстровано угод на загальну суму 974 млн. грн.(без аукціонних торгів Фонду держмайна), що втричі більше, ніж 1998 року. Для порівняння: обсяг торгів на фондових біржах минулого року становив 351, 5 млн.грн. Левова частка угод -