Питання інвестування належать до одних з найважливіших, від яких залежить функціону-вання й розвиток харчової промисловості в умовах ринкової економіки. Завдяки інвестиціям розширюються й удосконалюються виробничі потужності та основні фонди, забезпечуються необхідні пропор-ції. Інвестиції у виробничу сферу мають забезпечити підвищення технічного рівня й поліпшення розміщен-ня діючих виробництв, а також необхідний приріст по-тужностей.

Інвестиційні рішення приймають з питань оп-тимізації структури активів, визначення потреби в їх заміні чи ліквідації; розробки методів і засобів ре-алізації інвестиційної політики; визначення потреби в фінансових коштах; розробки й затвердження інвести-ційних проектів; управління пакетом цінних паперів. Вони можуть бути короткотерміновими й довготер-міновими. Перші спрямовані на визначення структури капіталу на поточний період, їх прийняття потребує знання нинішніх тенденцій розвитку ринку. Довго-термінові рішення мають забезпечити успішне фун-кціонування виробництва в майбутньому. Вони потре-бують використання сучасних методів аналізу для ви-бору оптимальних напрямків і шляхів розвитку виробництва на перспективу з урахуванням об'єктивних законокономірностей

По винні передбачати розробку й реалізацію політики оп-тимального поєднання використання власних і пози-чених коштів для забезпечення оптимального функ-ціонування виробництва; залучення капіталу на най-вигідніших умовах; дивідендну політику тощо.

Фінансування й державне кредитування капіталь-ного будівництва в харчовій промисловості регла-ментують Закони України "Про інвестиційну діяльність", "Про банки і банківську діяльність", а та-кож інші законодавчі й нормативно-правові акти країни, зокрема Положення про фінансування та дер-жавне кредитування капітального будівництва в країні, затверджене Міністерством економіки, Мініс-терством фінансів, Державним комітетом у справах містобудування та архітектури. Це Положення обов'язкове для підприємств і організацій усіх форм власності при фінансуванні та кредитуванні за раху-нок державних і змішаних капітальних вкладень ново-го будівництва, розширення, реконструкції, технічно-го переоснащення діючих підприємств, проектних робіт, консервації (розконсервації) об'єктів, а також при придбанні обладнання, що не потребує монтажу й не входить до кошторису будов. При будівництві, яке здійснюється за рахунок недержавних капіталь-них вкладень, зазначене Положення має рекомен-даційний характер.

Практика свідчить: найбільш ефективні на-прямки капіталовкладень у харчовій промисло-вості — реконструкція й технічне переоснащен-ня виробництва. Це дає змогу в коротші строки, з меншими затратами, ніж при новому будівництві, оновлювати матеріально-технічну базу, освоювати нові потужності.

Технічне переоснащення діючих підприємств пе-редбачає встановлення нових машин і устаткування на діючих площах, впровадження автоматизованих систем управління і контролю, сучасних методів уп-равління виробництвом, модернізацію і технічне пе-реоснащення природоохоронних об'єктів, опалю-вальних і вентиляційних систем, підключення до цен-тралізованих джерел тепло- й електропостачання. Його слід здійснювати за проектами й кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, які розробляють на основі єдиного техніко-економічного обгрунтування і згідно з планом підвищення техніко-економічного рівня галузі.

Щодо розширення діючих підприємств, то воно передбачає будівництво нових і збільшення потуж-ностей діючих об'єктів на існуючих або прилеглих до них територіях. Реконструкція діючих підприємств зу-мовлює перебудову, пов'язану з удосконаленням ви-робництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі науково-технічного прогресу. Ре-конструкція потребує ком-плексного проекту, який передбачає розширення виробничих потужностей, поліпшення якості та асор-тименту продукції (в ос-новному без збільшення чисельності працюючих), поліпшення умов праці та охорони навколишнього середовища.

При реконструкції мо-жливі перебудова окре-мих споруд основного й допоміжного призначен-ня, будівництво нових і розширення існуючих об'єктів з метою ліквідації диспропорцій у техно-логічних ланцюгах. Слід також передбачити впро-вадження мало- й без-відхідних технологій та гнучких виробництв; ско-рочення робочих місць;

підвищення продуктив-ності праці; зниження матеріаломісткості вироб-ництва й собівартості продукції; зростання фон-довіддачі та інших техніко-економічних показників діючого підприємства.

Нове будівництво слід розпочинати лише за умо-ви, якщо реконструкція, технічне переоснащення та розширення діючих підприємств не можуть забезпе-чити необхідного приросту виробничих потужностей, поліпшення якості продукції, підвищення ефектив-ності виробництва.

Останнім часом в Україні значно зменшилися обсяги капіталовкладень і будівельно-монтаж-них робіт на підприємствах усіх форм власності

Отже, загальні капіталовкладення в економіку Ук-раїни в 1996 порівняно з 1990 роком становили 22,7 відсотка, в тому числі в промисловість — 26,4, в сільське господарство — лише 8 відсотків.

Таким чином, капіталовкладення в харчосмакову промисловість зменшилися на 57,3 відсотка, в м'яс-ну і молочну — на 68,7, у рибну — на 94 відсотки.

За цих умов капіталовкладення спрямовуються на пускові та важливіші об'єкти, будівельна готовність яких перевищує 70 відсотків. Запроваджено картки з відповідними показниками на кожну будову й по-тужність, а також титули будов. Частка державної власності у майні підприємства-забудовника визна-чається на час заповнення титулу.

Капітальні вкладення за рахунок бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів виділяються на безповоротній основі лише підприємствам, 100 відсотків власності яких належать державі, усім іншим суб'єктам господарювання — лише на зво-ротній та платній основі.

Підприємствам недержавної форми власності капіталовкладення виділяються на умовах кредиту з виплатою відсотків на рівн облікової ставки Націо-нального банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 або за умови передачі в державну власність част-ки (паю, акцій) у статутному фонді підприємства, еквівалентної одержаним коштам.

За останні роки в харчовій промисловості склало-ся вкрай важке становище з реконструкцією та технічним переоснащенням діючих підприємств. Ос-новна причина — недостатнє виділення лімітів цент-ралізованих капіталовкладень та коштів для їх фінан-сування, що призвело до постійного порушення строків введення в дію потужностей для виробництва харчової продукції.

Так. протягом минулого року з державного бюд-жету було виділено лише 1740 тис. грн., або 18,9 відсотка до ліміту. Це призвело до значного знижен-ня темпів будівництва й невиконання завдань по вве-денню в дію виробничих потужностей.

Динаміку введення основних виробничих потуж-ностей подано в таблиці

Незважаючи на спад виробництва, торік під-приємства виділили 228,4 млн. гривень для фінансування будівництва. За рахунок цих коштів було введено потужності по розливу