схожа на російську. Спостерігаються падіння ВВП, подовження тінізації економіки, нізький рівень монетизації, значний обсяг бартерізації внутрішніх розрахунків (біля 50%), велика кредиторська та дебіторська заборгованість, заборгованість по зарплаті та інших соціальних виплатах. Україна також має значний дефіцит державного бюджету, недостатній рівень використання його дохідної частини, недосконале податкове законодавство, значні обсяги зовнішньої і внутрішньої заборгованості. До того ж, на відміну від Росії, Україна ще й має від’ємне сальдо торговельного балансу, переважно в торговлі з Росією. Ринок ОВДП відволікав на себе кошти, що могли бути спрямовані на кредитування підприємницької діяльності.
В Україні також є наявність протистояння виконавчої та законодавчої гілок влади. Певні сили в державі намагаються ще більше дестабілізувати ситуацію в державі, вимагаючи відставки уряду та імпічменту президента.
Та всеж таки, становище в Україні багато в чому відрізняється від російського і ці відмінності слід вважати позитивними. Передусім, Україна не має такої диспропорції на фондовому ринку між внутрішними і зовнішними позичками, на українському ринку корпоративних ціних паперів відсутні валютні ризики, НБУ не страхує ризики комерційних банків. Завдяки цьому, монетарний чинник не створює в Україні відчутного тиску, так само, як і дії нерезидентів, кількість і активи яких в Україні мало відчутні.
Українські комерційні банки, на відміну від російських, не мають значних обсягів заборгованості перед іноземними кредиторами. Ще з самого початку минулого року в Україні почали проводись заходи, спрямовані на поліпшення ситуації в бюджетно-податковій сфері, тому криза у фінансовій системі України не набула такої гостроти, як в Росії. Україна має значно менші, ніж Росія, обсяги внутрішньої і зовнішньої заборгованості. Падіння світових цін на паливо повинно зробити критичний імпорт для України більш дешевим. Україна виявилася досить надійним партнером стосовно розрахунків з іноземними інвесторами. У відповыдній заяві Кабінету Міністрів України та НБУ від 19 серпня 1998 року висловлена готовність України до виконання зобов’язань перед зовнішніми і внутрішніми кредиторами. Виконання своїх зобов’язань було продемонстровано своєчасним розрахунком за позику японської компанії «Namura» (12 серпня 1998 року) та «Merrill Lynch» (22 вересня 1998 року).
Якщо під великим питання є надання Росії в поточному році другого траншу позики МВФ в обсязі 4,3 млрд.. доларів США, то 4 вересня МВФ прийняв рішення про виділення Україні кредиту “механізм розширеного фінансування загальним обсягом 2,226 млрд. доларів США, з яких 757 млн. вже одержано в минулому році. А 15 вересня і Світовий Банк прийняв рішення про виділення Україні кредитів загальним обсягом 949,6 млн. доларів США.
Однак, реальна загроза для України з боку Росії створюється у сфері торговельно-економічних стосунків. Вони найбільш тиснуть на Україну і можуть призвисти до екскалації торговельної війни. З огляду на це, спроби Уряду і НБУ запевнити громадкість і фінансові кола в тому, що Україна матиме в 1998 році спокійні фінансові ринки, виглядають дещо наївними. Адже на Російську Федерацію припадає 32% експорту й 38% імпорту України, а дисбаланс у торгівлі становить 4 млрд. доларів США на користь Російській Федерації. Росія є практично монопольним поставником енергоресурсів на український ринок. При цьому Україна є храничним боржником Росії по розрахункам на енергоносії, і це є ще одним дестабілізуючим чинником.
Сладне становище склалося в Україні по обслуговуванню зовнішних та внутрішніх боргів, яких на сьогодні накопичено близько 37 млрд. гривень, з них 15 млрд. – внутрішній і 22 – зовнішній. Це критичні показники, як і те, що в першому півріччі 1998 року на обслуговування боргу пішло близько 90% усіх бюджетних надходжень. На 1 вересня 1998 року в обігу знаходиться ОВДП на суму близько 10,3 млрд. гривень, тоді як на початок року цей показник не перевищував 8,8 млрд. гривень. Тільки за три дні (10-13 серпня 1998 року) було розміщено ОВДП на суму 928млн. гривень.
Фінансова криза в Росії може і надалі негативно впливати на економічну безпеку України. Незважаючи на зусилля Президента, Уряду та НБУ, зберігаються слабкість бюджетного ланцюга щодо збирання податків, погашення заборгованості з платежів до бюджету, недоїмки до Пенсійного фонду і фондів для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Податкові платежі за перший квартал 1998 року становили всього 62% планової величини.
Останнім часом загострилася ситуація на валютному ринку України. ЇЇ головною причиною став масовий вихід іноземців з ринку ОВДП. Їх частка на ринку становила за різними оінками 50-80%, а на сьогодні не перевищує 10%. Все це сильно вдарило по гривні. За підрахунками експертів, сумарний обсяг ОВДП, які належать іноземним інвесторам, з початку року зменшився з 4,1 млрд. гривень до 1 млрд. гривень. Таким чином, було виведено з ринку приблизно 3 млрд. – суму, що значно перевищує валютні резерви НБУ.
Таким чином, проблеми, що стоять перед економікою країни не послаблюються, а продовжують загострюватись. Підсумки 9 місяців 1998 року для фінансового ринку невтішні. Враховуючи ситуацію, Урядом і Національним банком вжито ряд заходів, спрямованих на покращення ситуації у фінансовій сфері держави. Так, з 19 серпня ломбардна ставка НБУ збільшеня до 92%. З 1 вересня 1998 року норма резервів комерційних банків в НБУ становить 16,5%(до цього становила 15%). Починаючи з 25 серпня здійснюється добровільний обмін ОВГЗ на конверсійні облігації внутрішньої державної позики.
Постановою НБУ від 10 вересня 1998 року №1413 затверджено та введено в дію Антикризові заходи фінансової стабілізації. Вони налічують 73 пункти і складаються з 4 блоків.